Репозитарій Пенітенціарної академії України
Репозитарій Академії – це електронна база даних для накопичення, систематизації, довготривалого зберігання та репрезентування результатів наукових досліджень, праць, створених науковими, науково-педагогічними працівниками, здобувачами вищої освіти Пенітенціарної академії України та надійного відкритого доступу до матеріалів через мережу Інтернет.
Репозитарій є частиною загальної електронної колекції наукової бібліотеки Пенітенціарної академії України.
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Legal Regulation of the Interaction between the Police, the Prosecutor’s Office, the State Border Guard Service of Ukraine and the State Criminal Executive Service of Ukraine in the Fight against Organized Criminal Offenses Related to Plundering
(2025) Oleksii Kalchuk; Viacheslav Davydenko; Andrii Babenko; Hanna Reznichenko; Liudmyla Olefir; Кальчук Олексій; Давиденко В'ячеслав; Бабенко Андрій; Резніченко Ганна; Олефір Людмила
Background: The purpose of the article is to reveal the legal regulation of the interaction of the police, the prosecutor’s office, the state border guard service of Ukraine and the state criminal executive service of Ukraine in combating organized criminal offenses related to plundering, illicit trade of weapons and drugs, terrorism and illegal crossing of the state border
of Ukraine. Methods: In accordance with the purpose and objectives of the research, the dissertation used a system of scientific methods of cognition. Among them are general scientific methods, methods of management, sociology, law, as well as special methodological principles of studying the legal regulation of the interaction of the police, prosecutor’s office and the state border service of Ukraine in combating organized criminal offenses related to plundering, illicit trade of weapons and drugs, terrorism and illegal crossing of the state border of Ukraine. Results: According to the results of the study, the social danger of these phenomena in war conditions is characterized and defined, the persons who commit them are highlighted and war is identified as the main factor in changes in the quantitative and qualitative parameters of crime. The work provides a distribution of measures to prevent organized
criminal offenses related to plundering, illicit trade of weapons and drugs, terrorism and illegal crossing of the state border of Ukraine and strategies to reduce opportunities for committing crimes. Conclusion: The study highlights the main directions and means of interaction between the police, the prosecutor’s office and the state border service of Ukraine in combating offenses related to organized criminal offenses related to plundering, illicit trade of weapons and drugs. The results of the study emphasize that the interaction between police units with the bodies of the state border service of Ukraine and the prosecutor’s office during the detection and suppression of organized criminal offenses related to plundering, illicit trade of weapons and drugs, terrorism and illegal crossing of the state border of Ukraine. The crime reduction strategy should be based on the use of a combination of overt and undertow means of counteraction; have a large-scale, complex, well-planned and organized planned and organized nature, focused on reducing the level of these types of crime as a prerequisite for the existence of other anti-social manifestations.
Передумови: Метою статті є розкриття правового регулювання взаємодії поліції, прокуратури, Державної прикордонної служби України та державної кримінально-виконавчої служби України у боротьбі з організованими злочинними злочинами, пов'язаними з розкраданням, незаконною торгівлею зброєю та наркотиками, тероризмом та незаконним перетином державного кордону України.
Методи: Відповідно до мети та завдань дослідження, у дисертації використано систему наукових методів пізнання. Серед них загальнонаукові методи, методи управління, соціології, права, а також спеціальні методологічні принципи вивчення правового регулювання взаємодії поліції, прокуратури та державної прикордонної служби України у боротьбі з організованими злочинними правопорушеннями, пов'язаними з розкраданням, незаконною торгівлею зброєю та наркотиками, тероризмом та незаконним перетином державного кордону України.
Результати: За результатами дослідження охарактеризовано та визначено суспільну небезпеку цих явищ у воєнних умовах, виділено осіб, які їх вчиняють, та визначено війну як основний фактор змін кількісних та якісних параметрів злочинності.
У роботі наведено розподіл заходів щодо запобігання організованим злочинним правопорушенням, пов'язаним з розкраданням, незаконною торгівлею зброєю та наркотиками, тероризмом та незаконним перетином державного кордону України, а також стратегії щодо зменшення можливостей для вчинення злочинів.
Висновок: У дослідженні висвітлено основні напрямки та засоби взаємодії між поліцією, прокуратурою та державною прикордонною службою України у боротьбі з правопорушеннями, пов'язаними з організованою злочинністю, пов'язаною з розкраданням, незаконною торгівлею зброєю та наркотиками. Результати дослідження підкреслюють, що взаємодія підрозділів поліції з органами державної прикордонної служби України та прокуратури під час виявлення та припинення організованих злочинів, пов'язаних з розкраданням, незаконною торгівлею зброєю та наркотиками, тероризмом та незаконним перетином державного кордону України... Стратегія зниження злочинності повинна базуватися на використанні поєднання явних та прихованих засобів протидії; мати масштабний, комплексний, добре спланований та організований планово-організований характер, орієнтований на зниження рівня цих видів злочинності як передумови існування інших антисоціальних проявів.
Проблеми правового регулювання адміністративної відповідальності військовослужбовців та прирівняних до них осіб
(Пенітенціарна академія України, 2026) Шестак Л. В.; Shestak L.
Визначення військових адміністративних правопорушень демонструє необхідність особливого підходу до правопорушень у військовій сфері. Проте застосування відповідних норм стикається з низкою проблем. Нині чітко не
визначено коло осіб, які можуть виступати суб’єктами цих порушень. Зокрема, автор відстоює позицію про доцільність застосування положень глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення до представників військової прокуратури, атестованого професорсько-викладацького складу військових закладів освіти та викладачів курсів базової військової підготовки.
Автор відзначає, що в багатьох складах цієї групи правопорушень нема чіткого опису об’єктивної сторони, що ускладнює процес правозастосування; багато термінів є оціночними і потребують уточнень. Актуальним є й питання застосування санкцій до військовослужбовців.
The administrative responsibility of military personnel is an important component of domestic administrative legislation. As practice has shown, the application of only disciplinary measures to this category of offenders does not have the desired preventive-punitive effect on military personnel and equivalent individuals. The definition of military administrative offenses in a separate Chapter 13-B of the Code of Ukraine on Administrative Offenses demonstrates the need for a specialized approach to offenses in the military sphere. However, despite the existence of special norms, their effectiveness is significantly reduced due to a number of shortcomings in legal regulation. In particular, the circle of individuals who can be subjects of this group of offenses is not clearly defined, and there is no precise description of the constituents of military administrative offenses. A significant part of the terms used in describing the objective side of the
offenses is evaluative and requires clarification, such as "significant damage", "military officer", "violation of rules", etc. Additionally, clarification is needed regarding the relationship between the concepts of "special period" and "martial law", as in some offenses, they are used as synonyms, while in others, they are contradictory concepts.
Particular attention should be paid to the differentiation of responsibility depending on the status of the individual in the military hierarchy. The issue of applying sanctions to military personnel remains relevant. Currently, there is a
limited list of penalties, which significantly reduces the possibilities for punishment for committed offenses.
Resolving these issues requires amendments to Chapter 13-B of the Code, which would define the circle of individuals who can be held accountable for military administrative offenses, clarify the definition of "military officer," and expand the list of sanctions that can be applied to military personnel and equivalent individuals for actions stipulated in this chapter.
Нормативно-правове забезпечення утримання військовополонених в Україні: проблеми і рішення
(Пенітенціарна академія України, 2026) Шарапова Ю. В.; Sharapova Y.
У статті здійснено аналіз нормативно-правового законодавства України щодо тримання військовополонених з урахуванням психологічних чинників їх адаптації. Розглянуто нормативно-правові акти України щодо тримання
військовополонених у контексті її відповідності міжнародним стандартам і впливу умов утримання на психоемоційний стан особистості. Проаналізовано вплив матеріально-побутових умов, режимних обмежень, можливості комунікації на формування емоційної стабільності, збереження гідності та запобігання дезадаптивним реакціям у військовополонених. Обґрунтовано, що формальне застосування моделей кримінально-виконавчої системи довійськовополонених може створювати ризики психологічного виснаження, втрати мотивації та зниження адаптаційного ресурсу. Доведено необхідність поєднання безпекових вимог з елементами психологічної підтримки,
забезпечення поваги до людської гідності, що сприятиме ефективній адаптації військовополонених.
The article examines the legal and psychological factors influencing the adaptation of prisoners of war within the criminal-executive system of Ukraine. The full-scale hostilities on the territory of the country have necessitated regulatory
measures for the detention of prisoners of war in accordance with international standards of humane treatment, primarily enshrined in the Geneva Conventions. The focus is placed on analyzing Cabinet Resolution No. 413, which defines the organizational and legal framework for detention, in conjunction with the provisions of the Criminal Executive Code of Ukraine and the Internal Regulations of penal institutions. The paper provides an interdisciplinary assessment of these normative acts through the lens of their impact on the psycho-emotional state of prisoners of war. While the regulation of detention conditions can create a basic structure for stabilization, excessive uniformity, restricted autonomy, and limited communication often result in psychological exhaustion, loss of motivation, and learned helplessness. The author argues that applying approaches typical for the penal system to individuals who are not convicts contradicts humanitarian principles and poses risks of rights violations. Therefore, the article proposes a differentiated approach to regulating the conditions of detention of prisoners of war — one that balances security requirements with psychological support, individualization, and respect for human dignity.
Інформаційне право України як комплексна та динамічна галузь правового регулювання в умовах цифрової трансформації
(Пенітенціарна академія України, 2026) Покришень Д. А.; Pokryshen D.
У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз інформаційного права України як міжгалузевої та динамічної правової системи. Досліджено його конституційні засади, структурну побудову, принципи та предмет правового регулювання. Особливу увагу приділено еволюції законодавства про інформацію, зокрема реформі 2011 року, інституту захисту персональних даних і впливу цифровізації на розвиток інформаційно-правових норм. Обґрунтовано значення інформаційного права для забезпечення прав людини, інформаційної безпеки та демократичного врядування.
The article provides a comprehensive scientific and legal analysis of information law of Ukraine as an interdisciplinary and dynamically developing branch of the national legal system. The study examines the constitutional foundations of information law, its subject matter, principles, internal structure, and methods of legal regulation in the field of creation, collection, processing, storage, dissemination, and protection of information. Particular attention is paid to the
evolution of Ukrainian information legislation, with an emphasis on the 2011 reform of the Law of Ukraine “On Information,” which marked the transition from a unified regulatory model to a specialized and structurally differentiated system of legal acts.
The paper substantiates the role of information law in ensuring fundamental human information rights and freedoms, including the right of access to information, freedom of expression, and the protection of privacy and personal data. The author analyses the institute of personal data protection in the context of digitalisation of public administration, expansion of electronic registers, and approximation of Ukrainian legislation to European standards, particularly the principles of the GDPR. The impact of rapid technological development, cybersecurity challenges, and digital transformation on the content and dynamics of information and legal norms is also highlighted.
It is argued that information law in Ukraine performs not only a regulatory but also a protective and system-forming function, contributing to democratic governance, transparency of public authorities, and national information security.
The article concludes that information law constitutes one of the key legal platforms for modernising the state in the conditions of the information society and European integration.
Адміністративна діяльність суб’єктів безоплатної правничої допомоги у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в закордонних країнах: досвід для України
(Пенітенціарна академія України, 2026) Лепехо Ю. В.; Lepekho Yu.
У статті досліджено закордонний досвід адміністративної діяльності суб’єктів з надання безоплатної правничої допомоги у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Відзначено, що в багатьох державах ухвалено спеціальне законодавство, яке детально регламентує систему правничої допомоги та закріплює основні характеристики програм з надання безкоштовних (або частково безкоштовних) правових послуг населенню. У статті наголошено, що протидія насильству в сім’ї нині є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Це розглядається не лише як соціальна проблема, а насамперед як проблема захисту прав людини й передусім прав жінок, що потребує вироблення належних правових засобів її розв’язання. Звертається увага на те, що нині уряди багатьох країн світу ухвалюють закони, розробляють державні програми, вживають спеціальні заходи, спрямовані на протидію різним формам домашнього насильства.
Foreign experience in the administrative activities of entities providing free legal aid in the field of preventing and combating domestic violence is examined in the article. It is noted that many states adopted special legislation that regulates the legal aid system in detail and establishes the main characteristics of programs for the provision of free (or partially free) legal services to the population. It is emphasized in the article that combating domestic violence is one of the important areas of social development today. It is considered to be not only a social problem, but, first of all, a problem of protecting human rights and, above all, women’s rights. Due to this fact, the development of appropriate legal means is required in order to resolve it. It is a fact that in all Council of Europe member states, in order to ensure effective access to justice, there is at least one way in which citizens can obtain legal aid. Systems vary between countries and there is no single model. There are fundamental differences in the paradigm, organization and management of legal aid systems between Council of Europe member states. Attention is drawn to the fact that today the governments of many countries around the world adopt laws, develop state programs and take special measures aimed at combating those forms of violence that until recently were considered to be a private matter of the family or an individual. The author concludes in the article that the vast majority of countries in the world, regardless of their legal system, have systematic efforts to prevent and combat domestic violence thanks to specially created bodies and institutions that are
tasked with providing free legal assistance to victims of domestic violence. There is a systematic improvement in the practice of protecting victims of domestic violence, including by adoption of new legislation, introduction of state programs, improving the work of bodies and institutions that are responsible for providing free legal assistance to victims of domestic violence. It is also proposed that the analyzed foreign experience of free legal aid entities in the field of preventing and combating domestic violence can serve as a solid legal basis for the development of domestic legislation and law enforcement practice.