Репозитарій Пенітенціарної академії України
Репозитарій Академії – це електронна база даних для накопичення, систематизації, довготривалого зберігання та репрезентування результатів наукових досліджень, праць, створених науковими, науково-педагогічними працівниками, здобувачами вищої освіти Пенітенціарної академії України та надійного відкритого доступу до матеріалів через мережу Інтернет.
Репозитарій є частиною загальної електронної колекції наукової бібліотеки Пенітенціарної академії України.
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Особливості особистісного благополуччя військовослужбовців, що перебували в зоні АТО
(Український психологічний журнал, 2020) Данильченко Тетяна Вікторівна; Danylchenko Tetiana
В українській військовій психології акцент робиться на пом’якшення наслідків посттравматичного стресу військовослужбовців. Мало уваги приділяється профілактиці та дослідженню позитивного функціонування комбатантів. При вивченні особистісного благополуччя військовослужбовців представлений його психологічний аспект, менш дослідженими виявилися соціальне та емоційне благополуччя. Особистісне благополуччя розглядається як інтегральне особистісне утворення, що забезпечує людині умови для здійснення позитивних вчинків і переживання благополучних взаємин. Наведено результати емпіричного дослідження особистісного благополуччя учасників АТО (N=107). Показано, що всі складові особистісного благополуччя: емоційне, соціальне та психологічне благополуччя мають вищий рівень у військовослужбовців, що перебували в зоні АТО, порівняно з працюючими не у військовій сфері чоловіками. Задоволеність життям у учасників АТО більше пов’язана із власною оцінкою досягнень, особистісних характеристик і вчинків, тоді як у некомбатантів задоволеність життям в більшій мірі залежить від оцінок соціального оточення. Для невійськових більш важливим є досягнення індивідуальних цілей. У військовослужбовців цілі більш соціально спрямовані, вони відчувають соціальну цінність своєї діяльності, а тому в більшій мірі вбачають в своєму житті сенс. Критерієм оцінювання особистої успішності в учасників АТО є тільки власні відчуття, вони схильні менше звертати увагу на соціальне
схвалення. Отримані дані актуальні для Чернігівського регіону.
Стан реалізації соціальної безпеки на сучасному етапі державотворення
(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Денисенко Катерина Вікторівна; Самофалов Олександр Леонідович; Терлецький І. А.
Стаття присвячена аналізу стану реалізації соціальної безпеки на сучасному етапі державотворення крізь призму розмірів деяких соціальних виплат. За роки незалежності було прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на соціальну підтримку громадян. Переважно такі документи приймалися в рамках проведення неефективних і безсистемних реформ, що у підсумку призвело до високого рівня бідності в суспільстві, майнової диференціації населення, тривалої нестабільності в багатьох сферах, зубожіння тощо.
Негативні тенденції у соціальній сфері та накопичені останніми роками соціальні проблеми призводять до відсутності у громадян матеріальних засобів до існування та поглиблення кризових процесів, створюють загрозу соціальній безпеці та подальшому розвитку суспільства, які можуть стати причинами порушення рівноваги та стабільності в державі.
На основі аналізу наукових поглядів і законодавчого визначення поняття «соціальна безпека» стверджується, що досліджувана категорія: по-перше, є складовою частиною національної безпеки; по-друге, спрямована на створення умов для нормальної життєдіяльності людини, нейтралізацію негативних зовнішніх і внутрішніх чинників, які створюють загрози виникнення соціальної напруженості в суспільстві; по-третє, виступає важливим індикатором благополуччя громадян, особливо тих, котрі зазнали соціального ризику чи перебувають у складних життєвих обставинах, і стабільного розвитку держави.
Встановлено, що державна політика України у сфері соціальної безпеки є неефективною. Нормативно-правові акти, які регулюють механізм призначення державних соціальних виплат, потребують перегляду в частині їхнього розміру задля приведення їх у відповідність до змісту поняття «соціальна безпека». Засадничою передумовою ефективності соціальної безпеки в Україні є соціальний моніторинг, що передбачає дослідження соціальних процесів, а також потреб осіб, які зазнали соціального ризику чи перебувають у складних життєвих обставинах, що дозволить спрогнозувати потреби вказаної категорії громадян та убезпечити суспільство від соціальної напруги.
The article is dedicated to the analysis of the state of social security implementation at the present stage of state building in terms of the size of some social benefits. A number of normative legal acts aimed at social support of citizens were adopted during the years of independence.
Such documents were mostly adopted as a part of inefficient and unsystematic reforms that ultimately led to a high level of poverty in society, citizens’ property differentiation, long-term instability in many areas, numerical impoverishment, etc. It is emphasized that negative trends in the social sphere and social problems accumulated in recent years lead to the lack of material resources for the existence and deepening of crisis processes, pose a threat to social security and further development of society, which can cause imbalance and uncertainty in the state.
Based on the analysis of scientific views and the legislative definition of the concept of “social security”, it is confirmed that the studied category: firstly, is a component of national security; secondly, aimed at creating conditions for normal human life, neutralization of negative external and internal factors that pose a threat of social tension in society; thirdly, it is an important indicator of citizens’ well-being, especially those who have been exposed to social risk or are in difficult life circumstances, and the stable development of the state.
It is found out that Ukraine’s state policy in the field of social security is ineffective. Normative legal acts that regulate the mechanism for assigning state social benefits need to be revised in terms of their size in order to bring them in line with the essence of the concept of “social security”. A fundamental prerequisite for the effectiveness of social security in Ukraine is social monitoring, which provides for studying of existing social processes and the needs of people who have been exposed to social risk or are in difficult life circumstances. This will allow to predict the needs of this category of citizens and protect society from social tension.
Gender-specific peculiarities in the manifestation of psychosomatic stress symptoms among law enforcement officers during professional training
(Wiadomości Lekarskie Medical Advances, 2026) Olena O. Yevdokimova; Danylchenko Tetiana V.; Pop Olena Yu.; Romashchuk Olha I.; Aleksandrov Yurii V.; Budyachenko Olga M.; Okhrimenko Olha I.
Aim: To investigate gender-specific peculiarities in the manifestation of psychosomatic stress symptoms and stress levels among cadets during their training and service activities under martial law.Materials and Methods: The research involved 134 (71 men and 63 women) cadets. Psycho-emotional and somatic symptoms of stress, as well as the overall level of stress, were assessed using the test proposed by Yu. V. Shcherbatykh twice: before the 4-week field placement in practical police units and after its completion.Results: It was found that female cadets exhibit more pronounced stress symptoms compared to male cadets, especially after completing their field placements in practical police units. The most pronounced psycho-emotional symptoms of stress in women included anxiety, worry, gloomy mood, difficulty in decision-making; somatic symptoms included pains of an unspecified nature, headaches, low performance, excessive fatigue, and sleep problems. The overall stress level among female cadets was also significantly (p ≤ 0.01) higher after their field placement than among male cadets, by 3.3 points. During the field placement period, the stress level among male cadets increased by 2.5 points (p ≤ 0.05), and among female cadets by 5.3 points (p ≤ 0.001). Conclusions: The research indicates an urgent need to develop stress resilience among cadets, particularly female cadets, during their professional training to ensure the effectiveness of their academic performance under martial law and their subsequent service activities in practical police units, as well as in developing skills to apply available methods for preventing stress-related phenomena during training and service activities.
Correlation between the individual’s experience of well-being and social evaluation
(Journal of Education Culture and Society, 2021) Danylchenko Tetiana
Aim. The aim of this paper is to define the correlation between social evaluation and personal well-being. Methods. The study involved the citizens of Chernihiv (average age – 31.5 years old): 91 people in total, 37 men and 54 women. The following methods were used: the scale of satisfaction with life scale by Diener, as adapted by Leontiev and Osin (2008);
questionnaire of parameters of subjective social well-being by Danylchenko (2015); subjective life satisfaction scale by Lybyna (2008), questionnaire on the peculiarities of
evaluation by other people by Danylchenko (2019). Results and conclusion. In Ukrainian society, the most important reference groups are parents and a spouse, while friends and colleagues play a comparatively smaller role. All these groups are more likely to give positive and neutral social evaluations. However, negative evaluations are more likely to come from colleagues and friends, and positive – from family. There are differences in indicators of subjective well-being, social acceptance (as a measure of social well-being) and competence between people who are assessed predominantly positively and predominantly negatively. Subjective well-being is reduced reproaches from reference groups. Praise contributes to the enhancement of subjective social well-being Comparison with other people and the existence of a role model reduces psychological well-being. The filter for the perception of posi
tive and negative evaluations from the social environment is a person’s self-acceptance.Cognitive value. The article shows the features of social evaluation that change the
level of personal well-being.
Socio-psychological causes and consequences of combat stress in armed conflict participants
(Wiadomości Lekarskie Medical Advances, 2025) Andrii O. Fedyk; Valchuk Olha A.; Okhrimenko Ivan M.; Danylchenko Tetiana V.; BetsIryna O.; Balahur Lesia O.; Brykovskyi Artem G.
Aim: The aim is to determine the causes and consequences of combat stress in armed conflict participants.Materials and Methods: The research involved 109 service members (under 30) who participated in the russian-Ukrainian war in 2022-2024 on a rotational basis for different durations (from 4 to 18 months). Research methods included theoretical analysis and generalization of literary sources, interviews, questionnaires, and statistical methods. Results: The causes of combat stress in service members participating in military operations have been identified. It has been established that during the first rotation, service members most often suffer from being in conditions of constant threats (71.6 %), experience fear of death and injury (70.6 %), fear of killing a person (67.9 %), loud sounds (63.3 %) and lack of sleep (52.3 %). With the acquisition of combat experience, the frequency of these factors decreases. The research revealed the consequences of combat stress, which worsen depending on the duration of stay in a combat situation: increased aggressiveness (71.1 %),
anxiety, fear (68.4 %), sleep problems (31.6 %), cognitive impairment (28.9 %), and psychosomatic disorders (26.3 %).Conclusions: Ensuring military personnel’s access to qualified psychological assistance, creating a support and rehabilitation program, and raising public awareness of the problems faced by service members participating in combat operations will reduce the negative effects of combat stress and help improve the quality of life of military personnel and their families.