Репозитарій Пенітенціарної академії України
Репозитарій Академії – це електронна база даних для накопичення, систематизації, довготривалого зберігання та репрезентування результатів наукових досліджень, праць, створених науковими, науково-педагогічними працівниками, здобувачами вищої освіти Пенітенціарної академії України та надійного відкритого доступу до матеріалів через мережу Інтернет.
Репозитарій є частиною загальної електронної колекції наукової бібліотеки Пенітенціарної академії України.
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Інформаційно-правові засади підготовки персоналу правоохоронних органів: досвід країн Європейського Союзу
(Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство», 2026) Покришень Дмитро Анатолійович; Пузиревський Максим Вячеславович; Pokryshen D.A.; Puzyrevskyi M.V.
У статті здійснено комплексний аналіз міжнародного, зокрема європейського, досвіду інформаційно-правового забезпечення професійної підготовки персоналу правоохоронних органів. Обґрунтовано, що в умовах цифровізації та трансформації безпекового середовища ефективність правоохоронної діяльності безпосередньо залежить від рівня інтеграції правової освіти з інформаційно-комунікаційними технологіями, стандартизації освітніх програм і впровадження принципів безперервного навчання. Розкрито ключові тенденції розвитку систем професійної підготовки правоохоронців у країнах Європейського Союзу, серед яких виокремлено
формування єдиного освітнього та правового простору, гармонізацію навчальних стандартів, поєднання теоретичної та практичної складових навчання, а також орієнтацію на гуманістичну та компетентнісну парадигму. Особливу увагу приділено аналізу діяльності Агентства Європейського Союзу з підготовки співробітників правоохоронних органів (CEPOL), онлайн-платформи LEEd, а також спеціалізованих міжнародних освітніх ініціатив у сфері кібербезпеки та протидії транснаціональній злочинності.
Доведено, що зазначені інституційні механізми сприяють формуванню інформаційно-правових компетентностей правоохоронців, розвитку навичок прийняття рішень у складних оперативних умовах, дотриманню стандартів прав людини, захисту персональних даних і етичних принципів службової діяльності. Зроблено висновок, що європейська модель професійної підготовки характеризується комплексністю, практичною спрямованістю та орієнтацією на міжвідомчу і міжнародну взаємодію.
Обґрунтовано доцільність використання позитивного європейського досвіду для вдосконалення національної системи підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України з урахуванням сучасних викликів безпеки та процесів євроінтеграції. Зокрема, увагу приділено наявності в Європейському Союзі єдиного правового та освітнього простору, змістовної підготовки, що включає права людини, захист даних, етичні кодекси, елементи кіберзахисту та міжнародної співпраці, застосуванню мультидисциплінарних підходів і методик міжнародної взаємодії, а також невіддільності теорії від практики.
The article provides a comprehensive analysis of international, particularly European, experience in the information and legal support of professional training for law enforcement personnel. It substantiates that in the context of digitalisation and the transformation of the security environment, the effectiveness of law enforcement activities largely depends on the integration of legal education with information and communication technologies, the standardisation of educational programmes, and the implementation of lifelong learning principles. The study identifies key trends in the development of professional training systems for law enforcement officers in European Union countries, including the formation of a common legal and educational space, harmonisation of training standards, integration of theoretical and practical components of education, and a shift towards a humanistic and competencebased training paradigm.Special attention is paid to the analysis of the activities of the European Union Agency for Law Enforcement Training (CEPOL), the LEEd online learning platform, and specialised international educational initiatives in the fields of cybersecurity and combating transnational crime. It is demonstrated that these institutional mechanisms contribute to the development of information and legal competencies of law enforcement personnel, enhance decision-making skills under complex operational conditions, and ensure
compliance with human rights standards, personal data protection, and ethical principles of professional conduct. The article concludes that the European model of professional training is characterised by its comprehensive nature, practical orientation, and focus on interagency and international cooperation. The feasibility of utilizing positive European experience to improve the national system for training personnel of the State Criminal-Executive Service of Ukraine has been substantiated, taking into account current security challenges and European integration processes. In particular, attention is drawn to the existence of a unified legal and educational space within the European Union, comprehensive training
that includes human rights, data protection, ethical codes, elements of cybersecurity, and international cooperation, the application f multidisciplinary approaches and methodologies for international interaction, as well as the inseparability of theory and practice.
Crime journalism in Ukraine: trust, prejudice and the role of media: Analytical report 2025
(Пенітенціарна академія України, 2025) Kyselov Dmytro; Suprun Uliana; Кисельов Дмитро Валентинович; Супрун Юліана
Розвиток соціальної відповідальності педагогічних працівників навчальних центрів установ виконання покарань
(Пенітенціарна академія України, 2026) Пахомов Ілля; Ilya PAKHOMOV
Мета дослідження полягала у визначенні особливостей розвитку соціальної відповідальності педагогічних працівників навчальних центрів установ виконання покарань.
Завдання дослідження: на основі аналізу наукових джерел з досліджуваної проблеми визначити основні підходи до дослідження їх соціальної відповідальності та психологічні особливості їх професійної діяльності; провести емпіричне дослідження особливостей їх соціальної відповідальності; за результатами емпіричного дослідження визначити основні чинники їх соціальної відповідальності.
В процесі дослідження брали участь 28 педагогічних працівників навчальних центрів установ виконання покарань різних областей України: майстри виробничого навчання та викладачі спеціальних дисциплін.
При проведенні дослідження ми застосовували різні методи виявлення рівня сформованості їх соціальної відповідальності, насамперед анкетування та тестування за методиками М. Рокича (ієрархія ціннісних орієнтацій) та Д. Леонтьєва (смисложиттєві орієнтації). Дослідження показало, що серед респондентів переважають особи середнього віку з вищою освітою, одружені, які мають дітей. Для переважної їх більшості рідні могли бути позитивними джерелами виховання соціальної відповідальності: переважна їх більшість виховувалися у повних благополучних родинах, їх соціальне оточення переважно складалося з порядних людей.
Морально-психологічний клімат в освітньому середовищі позитивний: більшість респондентів вважають себе повноцінними його членами, бажають продовжувати підтримувати стосунки між собою і після роботи, вказують на переважання в їх спільноті приємних для них людей, в цілому задоволені ставленням до них з боку інших, вказують на безконфліктні доброзичливі стосунки, традиції взаємної підтримки та допомоги. Відповідальність займає середній ранг в ієрархії їх інструментальних цінностей і найбільш пов’язана з іншими професійними цінностями: «працьовитість», «цікава робота», «дисциплінованість». Майже всі респонденти мають середній рівень смисложиттєвих орієнтацій за більшістю шкал.
The purpose of the study was to determine the features of the development of social responsibility of pedagogical workers of training centers of penal institutions. The objectives of the study: based on the analysis of scientific sources on the problem under study, to determine the main approaches to the study of their social responsibility and the psychological features of their professional activities; to conduct an empirical study of the features of their social responsibility;
based on the results of the empirical study, to determine the main factors of their social responsibility. 28 pedagogical workers of training centers of penal institutions from different regions of Ukraine participated in the study: masters of industrial training and teachers of special disciplines. When conducting the study, we used various methods of identifying the level of formation of their social responsibility, primarily questionnaires and testing according to the methods of M. Rokych (hierarchy of value orientations) and D. Leontiev (meaningful life orientations). The study showed that the respondents were mostly middle-aged people with higher education, married people who have children. For the vast majority of them, relatives could be positive sources of social responsibility education: the vast majority of them were raised in complete, prosperous families, their social environment consisted mainly of decent people. The moral and psychological climate in the educational environment is positive: most respondents consider themselves full-fledged members of it, wish to continue to maintain relationships with each other even after work, indicate the predominance of people pleasant to them in their community, are generally satisfied with the attitude towards them from others, indicate conflict-free friendly relations, traditions of mutual support and assistance. Responsibility occupies an average rank in the hierarchy of their instrumental values and is most closely related to other professional values: “hard work”, “interesting work”, “discipline”. Almost all respondents have an average level of meaningful life orientations on most scales.
Правове регулювання укладення трудових договорів із педагогічними працівниками в Державній кримінально-виконавчій службі України
(Пенітенціарна академія України, 2026) Мірошниченко Оксана; Царюк Сергій Васильович; Oksana MIROSHNYCHENKO; Serhii TSARIUK
Розглянуто особливості правового регулювання укладення трудових договорів із педагогічними працівниками в ДКВС України.
Базою дослідження стали праці провідних вчених з питань визначення особливостей трудових відносин педагогічних працівників; закони та підзаконні акти, які регулюють укладення трудових договорів із педагогічними працівниками в закладах освіти, що відносяться до системи ДКВС України.
Проаналізовано чинне освітнє, трудове та кримінально-виконавче законодавство.
Визначено основні права учасників освітнього процесу в умовах правового режиму воєнного стану.
Виокремлено групи учасників освітнього процесу в ДКВС України. З’ясовано сутність основних понять, які стосуються та дотичні до специфіки діяльності педагогічного працівника у пенітенціарній системі.
Зроблено висновки щодо процедури укладення трудових договорів (контрактів) із педагогічними працівниками, які відносяться до персоналу ДКВС України; необхідності удосконалення норм чинного законодавства та подальших наукових розвідок із питань регулювання трудових правовідносин педагогічних працівників у цій сфері.
The features of the legal regulation of the conclusion of labor contracts with pedagogical workers in the State Criminal Executive Service of Ukraine are considered.
The basis of the study was the work of leading scientists on determining the characteristics of labor relations of pedagogical workers; laws and by-laws that regulate the conclusion of labor contracts with pedagogical workers in educational institutions related to the system of the State Criminal Executive Service of Ukraine.
The current educational, labor and penal legislation has been analyzed. The basic rights of participants in the educational process under the conditions of the legal regime of martial law are determined. Groups of participants in the educational process in the State Criminal Executive Service of Ukraine are allocated. The essence of the basic concepts that relate and are related to the specifics of the activity of the pedagogical worker in the penitentiary system has been clarified.
Conclusions are made on the procedure for concluding labor contracts (contracts) with pedagogical workers who belong to the staff of the State Criminal Executive Service of Ukraine and the need to improve the norms of the current legislation and further scientific research on the regulation of labor relations of pedagogical workers in this area.
Культура безпеки життєдіяльності як основа професійної надійності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України в умовах трансформації пенітенціарної системи
(Пенітенціарна академія України, 2026) Калгіна Ірина; Іващенко Анна; Iryna KALGINA; Anna IVASHCHENKO
У статті розглянуто поняття «культура безпеки життєдіяльності» стосовно специфіки професійної діяльності в органах і установах виконання покарань. Проаналізовано роль та значення культури безпеки життєдіяльності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВС України) як визначального фактора забезпечення професійної надійності персоналу служби, специфіку службової діяльності в умовах
реформування пенітенціарної системи та воєнного часу, що супроводжується підвищенням рівня психоемоційного навантаження та додатковими ризиками виникнення надзвичайних ситуацій. Досліджено концептуальні засади та практичний стан формування культури безпеки життєдіяльності персоналу ДКВС України в умовах системної трансформації пенітенціарної системи та воєнного стану. Обґрунтовано вплив рівня сформованості
культури безпеки життєдіяльності на підвищення стресостійкості, зменшення ймовірності професійних ризиків, запобігання професійному вигоранню та деформації. Розглянуто поняття та структуру професійної надійності, що складається із психологічної стійкості, здатності до швидких дій у критичних ситуаціях, дотримання правил та етичних норм.
Розкриті спричинені реформуванням системи, воєнним станом та необхідністю дотримання міжнародних стандартів з прав людини специфічні виклики для професійної надійності персоналу ДКВС України. Проведене дослідження наукових джерел та емпіричне дослідження шляхом опитування персоналу ДКВС України за допомогою адаптованої анкети «Профіль безпеки життєдіяльності». В результаті якого було виявлено, що, не зважаючи на високий рівень пріоритетності безпеки (81%), є значні внутрішні протиріччя між оперативністю виконання завдань та необхідністю дотримання правил. Встановлено, що ключовими деструктивними факторами впливу на рівень культури безпеки є емоційне перенавантаження, втома, недотримання графіку роботи, незадоволення умовами праці та відпочинку. Особливу увагу приділено рекомендаціям щодо переопрацювання діючих програм професійної підготовки персоналу та впровадження тренінгових програм для формування ціннісних безпекових навичок та орієнтацій у персоналу ДКВС України.
The article examines the concept of "life safety culture" in relation to the specific nature of professional activities within penal institutions and agencies. It analyzes the role and significance of the life safety culture of the State Criminal-Executive Service of Ukraine (SCES of Ukraine) personnel as a determining factor in ensuring their professional reliability. The study highlights the specifics of service activities during the reformation of the penitentiary system and wartime, characterized by increased psycho-emotional stress and additional risks of emergencies.
The conceptual foundations and the practical state of life safety culture development among SCES personnel are investigated amidst the systemic transformation of the penitentiary system and martial law. The impact of the safety culture level on increasing stress resistance, reducing professional risks, and preventing burnout and occupational deformation is substantiated. The article explores the concept and structure of professional reliability, which includes psychological
resilience, the ability to act swiftly in critical situations, and adherence to regulations and ethical norms. Specific challenges to the professional reliability of SCES personnel caused by system reforms, martial law, and the necessity of complying with international human rights standards are revealed.
A review of scientific sources and an empirical study were conducted through a survey of SCES personnel using the adapted "Life Safety Profile" questionnaire. The results revealed that despite a high priority given to safety (81%), significant internal contradictions exist between the speed of task execution and the necessity of following regulations. It was established that key destructive factors affecting the safety culture level include emotional overload, fatigue, non-compliance with work schedules, and dissatisfaction with working and leisure conditions. Particular attention is paid to recommendations for revising existing professional training programs and implementing training sessions aimed at forming value-based safety skills and orientations among the SCES personnel.