Репозитарій Пенітенціарної академії України
Репозитарій Академії – це електронна база даних для накопичення, систематизації, довготривалого зберігання та репрезентування результатів наукових досліджень, праць, створених науковими, науково-педагогічними працівниками, здобувачами вищої освіти Пенітенціарної академії України та надійного відкритого доступу до матеріалів через мережу Інтернет.
Репозитарій є частиною загальної електронної колекції наукової бібліотеки Пенітенціарної академії України.

Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Socio-psychological adaptation of the individual in conditions of captivity: theoretical approaches and resources of psychological and pedagogical support
(Пенітенціарна академія України, 2026) Sharapova Yuliia; Шарапова Юлія Володимирівна
Modern social realities lead to a growing number of cases involving prolonged isolation of the individual due to war, quarantine restrictions, incarceration, and other forms of social separation. These factors significantly impact an individual's psychological state, value system, and mechanisms of social interaction. The article is devoted to the theoretical substantiation of psychological and pedagogical support forindividuals in conditions of prolonged isolation through a socio-psychological approach. It explores the features of adaptive processes in a specific socio-psychological context, where communication is limited, social roles are disrupted, and psychological tension increases. Emphasis is placed on an interdisciplinary approach that integrates legal psychology, social psychology, and pedagogy, allowing psychological and pedagogical support to be viewed as a systemic resource for preserving subjectivity, psychological resilience, and social functionality.
Prolonged isolation creates a specific socio-psychological context in which conventional mechanisms of social adaptation are disrupted, opportunities for free communication and role realization are restricted, and psychological tension and
uncertainty increase. Under such conditions, the adaptation process becomes complex and multidimensional, requiring not only individual psychological resources but also targeted support from the social and pedagogical environment. The article analyzes current scientific approaches to the concept of adaptation and its socio-psychological dimension, particularly under extreme conditions such as captivity. It is established that social support, resilience, tolerance of uncertainty, and the quality of interpersonal interaction are key factors for effective adaptation. Psychological and pedagogical support is considered a necessary tool for overcoming maladaptive manifestations and restoring the individual's ability for constructive interaction after isolation.
Сучасні соціальні реалії зумовлюють зростання випадків тривалої ізоляції особистості, викликаної війною, карантинними обмеженнями, перебуванням у місцях несвободи та іншими формами соціального відокремлення.
Це суто соціально-психологічний підхід. Розглянуто особливості адаптаційних процесів у специфічному соціально-психологічному контексті, де обмежена комунікація, порушена система соціальних ролей і зростає рівень психологічної напруги.
Наголошується на міждисциплінарному підході, який поєднує юридичну психологію, соціальну психологію та педагогіку, що дозволяє визначити психолого-педагогічну підтримку як системний ресурс збереження суб’єктності, психологічної стійкості та соціальної функціональності. Тривала ізоляція створює специфічний соціально-психологічний контекст, у якому порушуються звичні механізми соціальної адаптації, обмежується можливість вільної комунікації та реалізації соціальних ролей, зростає рівень психологічної напруги й невизначеності. За таких умов процес адаптації набуває складного, багатовимірного характеру та потребує не лише індивідуальних психологічних ресурсів, а й цілеспрямованої підтримки з боку соціального та педагогічного середовища. Проаналізовано сучасні наукові підходи до поняття адаптації та її соціально-психологічного виміру,
зокрема в екстремальних умовах, таких як полон. Встановлено, що соціальна підтримка, резильєнтність, толерантність до невизначеності та якість міжособистісної взаємодії є ключовими чинниками ефективної адаптації.
Психолого-педагогічна підтримка розглядається як необхідний інструмент подолання дезадаптаційних проявів та відновлення здатності особистості до конструктивної взаємодії після ізоляції.
Teaching motivational interviewing in Еnglish
(Penitentiary Academy of Ukraine, 2026) Bykonia Oksana; Биконя Оксана Павлівна
The aim of this article is to explore the opportunities and challenges of integrating motivational interviewing (MI) training into teaching English for prison staff and inmates. To this end, the following tasks are addressed: to evaluate the effectiveness of MI-based training in developing practical communication skills, the potential for combining language training with professional development, the role of supervision and feedback in skill formation, and the impact of structured training programmes on staff competence; to investigate possible barriers in the prison context, including organisational constraints, staff turnover, scepticism and cultural characteristics.
Methodology. To achieve the aim and objectives, qualitative and quantitative analysis methods, case studies, content analysis (review of MI training programmes, workshop materials and fidelity assessment tools to evaluate educational content, usability and effectiveness), and comparative analysis were used to achieve the objectives and address the challenges.
Scientific novelty. It employs a multidimensional approach to integrating MI training into the English language learning process in penitentiary institutions.
The study combines language training with the development of professional MI skills, providing new insights into effective staff training strategies. The article expands knowledge about the application of MI in specialised educational
contexts and creates a basis for further research and practical implementation of such programmes.
Research results. The implementation of MI training in combination with English language learning is considered, and the importance of supervision, structured feedback and fidelity assessment for skill development is emphasised. Practical approaches have been identified, including workshops, the train-the-trainer model, and blended learning, which simultaneously improve language competence and professional MI skills. Barriers (organisational constraints, staff
turnover, cultural factors) are also described, and strategies for overcoming them are proposed.
Practical implications. Integrating MI training with English language learning creates opportunities for dual skill development: improving language competence and practical MI skills. Supervision, structured feedback and fidelity
assessment are key to ensuring sustainable competence development. Trainers and teachers play a crucial role in motivating learners, offering guidance and resolving complex situations that extend beyond standard training materials.
Successful implementation requires organisational support, resource allocation and ongoing professional development.
Value (originality). The article presents a comprehensive approach to dual learning of MI and English, identifies effective teaching strategies, and analyses potential barriers in a prison context. The study emphasises the importance of
supervision, feedback, and structured assessment for developing sustainable MI competencies while improving learners' language skills.
Метою цієї статті є дослідження можливостей та викликів, пов’язаних з інтеграцією навчання мотиваційного інтерв’ювання (МІ) у процес викладання англійської мови для пенітенціарних працівників та ув’язнених. З цією метою розглядаються такі завдання: оцінити ефективність навчання на основі МІ у розвитку практичних навичок спілкування, потенціал поєднання мовного навчання з професійним розвитком, роль нагляду та зворотного зв’язку у формуванні навичок, а також впливи структурованих програм навчання на компетентність персоналу; дослідити можливіперешкоди в умовах в’язниці, включно з організаційними обмеженнями, плинністю кадрів, скептицизмом та культурними особливостями.
Для досягнення цілей і завдань були використані якісні та кількісні методи аналізу, тематичні дослідження, контент-аналіз (огляд навчальних програм з МІ, матеріалів семінарів та інструментів оцінки відповідності для оцінки освітнього контенту, зручності використання та ефективності) та порівняльний аналіз. Використовується багатовимірний підхід до інтеграції навчання МІ в процес вивчення англійської мови в пенітенціарних установах. Дослідження поєднує мовну підготовку з розвитком професійних навичок МІ, надаючи нові уявлення про ефективні стратегії навчання персоналу. У статті роз-глядаються питання стосовно застосування МІ в умовах спеціалізованої освіти та створюється основа для подальших досліджень і практичного впровадження відповідних програм.
Висвітлено впровадження навчання МІ в поєднанні з вивченням англійської мови та підкреслюється важливість нагляду, структурованого зворотного зв’язку та об’єктивного оцінювання результатів для розвитку навичок. Визначено практичні підходи, включно із семінарами, модель підготовки викладачів і змішане навчання, які одночасно покращують мовні та професійні навички МІ. Також описано перешкоди (організаційні обмеження, плинність кадрів, культурні фактори) та запропоновано стратегії їх подолання.
Інтеграція навчання МІ з навчанням англійської мови створює можливості для розвитку подвійних навичок: поліпшення рівня володіння мовою та практичних навичок МІ. Нагляд, структурований зворотний зв’язок та перевірка достовірності результатів навчання є ключовими факторами для забезпечення сталого розвитку іншомовної компетентності. Тренери й викладачі відіграють вирішальну роль у мотивації слухачів, надаючи їм рекомендації та розв’язання складних ситуацій, що виходять за межі стандартних навчальних матеріалів. Успішна реалізація вимагає організаційної підтримки, розподілу ресурсів та постійного професійного розвитку.
Цінність (оригінальність). У статті представлено комплексний підхід до подвійного навчання МІ та англійської мови, визначено ефективні стратегії викладання та проаналізовано потенційні перешкоди в умовах в’язниці. У дослідженні підкреслено важливість нагляду, зворотного зв’язку та структурованої перевірки для розвитку стійких компетентностей МІ при одночасному вдосконаленні мовних навичок учнів.
Теоретико-методологічне обґрунтування впровадження навчальної дисципліни «Основи капеланства» в Пенітенціарній академії України
(Пенітенціарна академія України, 2026) Щербина Наталія Олексіївна; Shcherbyna Nataliia
Стаття присвячена аналізу ефективності впровадження навчальної дисципліни «Основи капеланства» в Пенітенціарній академії України. Нагальність вивчення курсу зумовлена реформуванням пенітенціарної системи в напрямі її гуманізації та впровадження європейських стандартів поводження із засудженими.
Метою статті є аналіз результатів та ефективності впровадження навчальної дисципліни «Основи капеланства» в Пенітенціарній академії України, визначення значення курсу на формування професійних компетентностей майбутніх пенітенціарних психологів.
Наукова новизна дослідження полягає у систематизації методичних підходів до викладання капеланства для здобувачів вищої освіти, що раніше не мало достатнього висвітлення у вітчизняній педагогіці.
Методологічну основу дослідження становить синергетичний підхід, принципи крос-культурності, поліконфесійності та релігійної толерантності. В емпіричній частині дослідження використано комплекс методів: педагогічне спостереження, самоаналіз викладача, аналіз есе здобувачів та результати анонімного анкетування здобувачів освіти денної та заочної форм навчання.
Встановлено, що впровадження навчальної дисципліни супроводжувалося певною психологічною трансформацією здобувачів, проте впродовж вивчення курсу ставлення здобувачів вищої освіти змінювалося на усвідомлення необхідності цієї дисципліни й практичному значенні вивченого.
Практикоорієнтованість навчання дозволила здобувачам освіти моделювати професійні ситуації та засвоювати етику міжкультурних взаємин. Релігієзнавчий компонент сприяв формуванню здатності майбутніх пенітенціаріїв розрізняти деструктивні релігійні впливи та маніпулятивні технології (зокрема ідео-логію «руського міру»), що надзвичайно важливо як для формування громадянської позиції, так і для використання у професійній діяльності.
The article analyses the effectiveness of introducing the academic discipline ‘Fundamentals of Chaplaincy’ at the Penitentiary Academy of Ukraine. The urgency of studying the course stems from the reform of the penitentiary system
towards its humanisation and the introduction of European standards for the treatment of convicts.
The purpose of the article is to analyse the results and effectiveness of the implementation of the academic discipline ‘Fundamentals of Chaplaincy’ at the Penitentiary Academy of Ukraine, to determine the significance of the course for
the formation of professional competencies of future penitentiary psychologists.
The scientific novelty of the study lies in the systematisation of methodological approaches to teaching chaplaincy to higher education students, which has not been sufficiently covered in domestic pedagogy before.
The methodological basis of the study is a synergistic approach, grounded in the principles of cross-culturalism, multi-confessionalism, and religious tolerance. The empirical part of the study uses a set of methods: pedagogical
observation, teacher self-analysis, analysis of students' essays, and the results of an anonymous survey of full-time and part-time students.
It was established that the introduction of the academic discipline was accompanied by a certain psychological transformation among students, but during the course, their attitude shifted to an awareness of the discipline's necessity and the practical significance of what they had learned. The practical orientation of the training allowed students to model professional situations and learn the ethics of intercultural relations. The religious studies component contributed to the development of future penitentiary officers' ability to distinguish between destructive religious influences and manipulative technologies (in particular, the ideology of the ‘Russian world’), which is extremely important both for the formation of a civic position and for professional activities.
Створення культурологічно орієнтованого середовища в процесі викладання освітньої компоненти «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для майбутніх юристів
(Пенітенціарна академія України, 2026) Шумейко Зінаїда Євгенівна; Shumeiko Zinaida
У статті досліджено особливості створення культурологічно орієнтованого середовища в процесі викладання освітньої компоненти «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для майбутніх юристів у закладах вищої освіти.
Констатовано, що культурологічно орієнтоване середовище – це освітній або соціальний простір (наприклад, школа, університет, громада), що активно інтегрує культурні цінності, знання, традиції та практики у свій функціонал, створюючи умови для формування культурно компетентної особистості, яка розуміє та поважає різноманітність, цінує власну культурну спадщину та може творчо взаємодіяти з мистецьким контекстом.
Доведено, що в межах професійної підготовки майбутніх юристів необхідно звернути увагу не лише на формування знань про культуру як цілісну систему культурологічних і професійних умінь і навичок, а й на розвиток здатності грамотного використання культурної спадщини в освітній і професійній діяльності, готовності через діалог культур досягти певного рівня самопізнання, ознайомитися з морально-етичними та культурними надбаннями власного й інших народів, оволодіти певним культурознавчим мінімумом, мати потребу у правильній соціально-культурній самоідентифікації, утвердженні національної, культурної, соціальної толерантності. Потрібно сформувати особливе культурологічно орієнтоване середовище в закладах вищої освіти, які здійснюють професійну підготовку майбутніх юристів, основними шляхами для створення якого є змістове наповнення окремих навчальних дисциплін, як-от «Українська мова (за професійним спрямуванням)», розроблення вибіркових освітніх компонентів, організація науково-дослідницької діяльності студентів, залучення їх до активної творчої діяльності. Обґрунтовано, що в процесі викладання освітньої компоненти «Українська мова (за професійним спрямуванням)» доцільно пропонувати для роз-гляду під час лекційних і семінарських занять відповідні питання, пов’язані з культурологічним та історико-мовним матеріалом, організовувати проєктну діяльність здобувачів, активізовувати міждисциплінарні зв’язки з українською літературою та іншими видами мистецтва.
The author of this article explores the features of creating a culturally oriented environment in the process of teaching the educational component "Ukrainian language (for professional orientation)" for future lawyers. It is stated that a culturally oriented environment is an educational or social space (for example, a school, university, community) that actively integrates cultural values, knowledge, traditions and practices into its functionality, creating conditions for the formation of a culturally competent individual who understands and respects diversity, values his own heritage and can creatively interact with the cultural context.
It has been proven that within the framework of professional training of lawyers, it is necessary to pay attention not only to the formation of knowledge about culture as a holistic system of culturological and professional skills and abilities, but also to the development of the ability to competently use cultural heritage in educational and professional activities, the readiness to achieve a certain level of self-knowledge through the dialogue of cultures, to get acquainted with the moral, ethical and cultural achievements of one's own and other peoples, to master a certain cultural minimum, as well as the need for correct socio-cultural self-identification of a person, the establishment of national, cultural, social tolerance. Accordingly, it is necessary to form a special culturally oriented environment in higher education institutions that provide professional training for future lawyers, the main ways to create which are to fill individual academic disciplines, such as "Ukrainian Language (for professional purposes)", with appropriate cultural, historical and linguistic material, develop selective educational components, organize students' research activities, and involve them in active creative activities. It is substantiated that in the process of teaching the educational component "Ukrainian Language (for professional purposes)" it is advisable to propose for consideration during lectures and seminars relevant issues related to cultural and historical and linguistic material; organize project activities of applicants, and activate interdisciplinary connections with Ukrainian literature and other types of art.
Академічна культура здобувачів вищої освіти: характеристика психолого- педагогічних умов формування в період дії режиму воєнного стану
(Пенітенціарна академія України, 2026) Чубіна Тетяна Дмитрівна; Федоренко Яніна Анатоліївна; Кришталь Аліна Олександрівна; Chubina Tetyana; Fedorenko Yanina; Kryshtal Alina
Мета статті полягає в аналізі та теоретичному обґрунтуванні психолого-педагогічних умов формування академічної культури у здобувачів вищої освіти в період дії режиму воєнного стану.
Методологія дослідження ґрунтується на системному підході до вивчення зв’язків між явищами та процесами функціонування академічного середовища, порівнянні та узагальненні дотичних понять та явищ, а також
емпіричному вивченні практичних аспектів формування академічної культури (анкетування, опитування, бесіда для виявлення наявних проблем у підготовці майбутніх фахівців та визначення найбільш оптимальних умов
формування академічної культури).
Отримані результати. Аналіз означеної проблеми сприяв підготовці методичних рекомендацій і програми формування академічної культури.
Практична цінність полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення політики академічної доброчесності закладів вищої освіти і підходів до формування академічної культури у здобувачів.
The purpose of the article is to analyze and theoretically substantiate the psychological and pedagogical conditions for the formation of academic culture in higher education applicants during the martial law regime.
The research methodology is based on a systematic approach to studying the connections between phenomena and processes of the functioning of the academic environment, comparing and generalizing related concepts and phenomena, as well as empirically studying practical aspects of the formation of academic culture (questionnaires, surveys, interviews to identify existing problems in the training of future specialists and determining the most optimal conditions for the
formation of academic culture). Results obtained. The analysis of the specified problem contributed to the preparation of methodological recommendations and a program for the formation of academic culture.
The practical value is that the results of the study can be used to develop recommendations for improving the policy of academic integrity of higher education institutions and approaches to the formation of academic culture in applicants.
