Соціально-педагогічна робота щодо профілактики булінгу серед неповнолітніх у закладах освіти

Abstract

У статті розкрито особливості явища булінгу серед неповнолітніх. Більшість знущань відбувається вербально: принизливі обзивання, дошкуляння, жорстока критика, плямування репутації, висміювання, агресивні зауваження, записки з погрозами застосування насилля, поширення неправдивих обвинувачень, ворожих чуток і пліток. Мета статті полягала в аналізі явища булінгу в закладах освіти серед неповнолітніх як соціально-педагогічної проблеми, зміни в нормативній базі для запобігання булінгу; обґрунтуванні методів та форми роботи всіх причетних категорій фахівців стосовно запобігання булінгу в закладах освіти серед неповнолітніх. Результати. Соціальна структура булінгу, як правило, містить три елементи, а саме: переслідувач, жертва та спостерігач. У сучасній науці існує кілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, властивих особі агресора та її жертві. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний феномен. Проаналізовано типові риси учнів, схильних ставати переслідувачами: вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів з власною метою, імпульсивні й легко шаленіють; часто зухвалі та агресивні у ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів); не виявляють співчуття до своїх жертв. Типові жертви булінгу також мають власні риси: полохливі, вразливі, замкнуті й сором’язливі; часто тривожні, невпевнені в собі, нещасні й мають низьку самооцінку; схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство. Важливо визнати серйозні довгострокові наслідки для тих, хто знущається. Кривдники у школі зазвичай стають агресивними дорослими, для яких існує більша вірогідність бути багаторазово засудженими за злочинні дії. Щодо спостерігачів, то булінг може викликати в них відчуття тривоги чи страху. Спостерігання булінгу призводить до порушення ввічливості та коректності, пригнічуються співчуття, емпатія, сором. Таким чином, порушується здібність дітей спілкуватися, вести переговори та йти на компроміс – необхідні засади для розв’язання проблем, уладнання конфліктів і примирення. Також у статті проаналізовано шляхи соціально-педагогічної профілактики булінгу серед неповнолітніх у закладах освіти й надано методичні рекомендації для учасників процесу навчання та виховання школярів. Висновки. Дослідження показало, що цькування в школі має надзвичайно негативні наслідки в майбутньому для жертви. Це може виявлятися в неспроможності дорослих, які в дитинстві зазнали булінгу, формувати повноцінні взаємини з іншими людьми та виховувати власних дітей. Саме тому необхідно готувати педагогів до боротьби з булінгом у закладах освіти, а також обов’язково залучати психологічні служби, батьків, органи управління освітою, членів громади, церкву, правоохоронні служби. The article addresses to the peculiarities of bullying phenomenon among juveniles. Most bullying is verbal: name-calling, teasing, harsh criticism, defamation, ridicule, aggressive remarks, notes threatening violence, spreading false accusations, hostile rumors and gossip. The purpose of the article was to analyze the phenomenon of bullying in educational institutions among juveniles as a socio-pedagogical problem, changes in the regulatory framework for the prevention of bullying; to justify the methods and forms of work of all involved categories of specialists regarding the prevention of bullying in educational institutions among juveniles. The results. The social structure of bullying typically includes three elements: the persecutor, the victim, and the bystander. In modern science, there are several approaches to the study of bullying. Some researchers focus attention on the search and definition of personal traits characteristic of the aggressor and his victim. Others try to consider bullying as a socio-psychological phenomenon. The typical features of students who tend to become persecutors are analyzed: they feel a strong need to dominate and subordinate other students, by pursuing their own goals, they are impulsive and easily rampage; they are often defiant and aggressive in their attitude towards adults (primarily parents and teachers); they show no sympathy for their victims. Typical victims of bullying also have their own characteristics: they are timid, vulnerable, withdrawn and shy; they are often anxious, insecure, unhappy and have low self-esteem; they are prone to depression and think about suicide more often than their peers. It is important to recognize the serious long-term consequences for those who are bullied. Bullies at school tend to become aggressive adults who are more likely to have multiple criminal convictions. As for bystanders, bullying can cause them feelings of anxiety or fear. Observing bullying leads to a violation of the sense of politeness and propriety, sympathy, empathy, and shame are suppressed. In this way, children’s ability to communicate, negotiate and reach a compromise – the necessary foundations for problem solving, conflict resolution and reconciliation. The article also analyzes ways of social and pedagogical prevention of bullying among juveniles in educational institutions and provides methodical recommendations for participants in the process of education and upbringing of schoolchildren. Conclusions. Research has shown that bullying at school has extremely negative future consequences for the victim. This can be expressed in the inability of adults who were bullied in childhood to build full-fledged relationships with other people and raise their own children. That is why it is necessary to train teachers to work with bullying in educational institutions, and also necessarily involve psychological services, parents, education management bodies, community members, the church, and law enforcement services.