Кримінологічна характеристика та запобігання насильницьким злочинам, що вчиняються працівниками правоохоронних органів

Abstract

Дисертація є одним із перших в українській юридичній науці дослідженням, в якому надано кримінологічну характеристику насильницьких злочинів, що вчиняються працівниками правоохоронних органів, та розроблено комплекс заходів запобігання на різних кримінологічних рівнях. У роботі сформовано ряд нових кримінологічних положень, висновків та рекомендацій, котрі мають важливе теоретичне і практичне значення. Так, уперше: – розкрито зміст елементів кримінологічної характеристики насильницьких злочинів, що вчиняються працівниками правоохоронних органів, із виокремленням відомостей про їх стан і тенденції, причини та умови, які сприяють їх учиненню; кримінологічні ознаки особи-правоохоронця (учасників організованих груп, злочинних організацій, банд, інших формувань) та їх насильницької поведінкової установки, а також обґрунтовано зв’язок таких елементів із вибором заходів запобігання; – надано визначення поняття «насильницький злочин, вчинений працівником правоохоронного органу» як умисне протиправне, кримінально каране діяння, що проявляється у застосуванні до людини фізичної сили чи психологічного впливу особою, уповноваженою на виконання правоохоронних функцій держави, й вчиняється шляхом використання матеріальних факторів зовнішнього середовища, інформації, силової переваги, всупереч або поза її волею та здатне заподіяти смерть, фізичну або психічну травму (шкоду), обмежити свободу волевиявлення або дій людини; – виокремлені соціально-демографічні, рольові, морально-психологічні та кримінально-правові ознаки і властивості працівників правоохоронних органів, які вчинили насильницькі злочини, засвідчили загальну тенденцію – детермінацію агресивної поведінки в її зовнішньому вияві – застосуванні силових методів або психологічного тиску, тобто насильстві, на основі чого здійснено кримінологічний розподіл працівників правоохоронних органів, які вчиняють насильницькі злочини, на «ситуативний», «агресивний», «злісний» типи з відомчою, корисливою, морально-деформованою (професійною) та ситуативною мотиваційною сферою; – запропоновано шляхи реалізації загальносоціальних заходів запобігання насильницьким злочинам, що вчиняються працівниками правоохоронних органів, на основі Концепції деформації працівника правоохоронного органу та запобігання вчиненню протиправних дій (стратегічні напрями: нормативно- правове регулювання діяльності; заходи організаційно-управлінського характеру; організація професійної підготовки; регламентація і забезпечення прав та владних повноважень), яка б чітко визначила напрями управлінського впливу щодо профілактики і корекції агресивної, насильницької поведінки, цілі, завдання, принципи, форми, методи і засоби кримінологічного впливу з прийняттям розроблених авторських проєктів Програми формування та розвитку позитивного іміджу правоохоронних органів України та спільного наказу усіх правоохоронних відомств «Про етику та культуру поведінки працівника правоохоронного органу України»; – у межах спеціально-кримінологічних заходів розроблено основні напрями оперативно-розшукової профілактики спеціалізованих суб’єктів запобігання насильницьким злочинам, що вчиняються працівниками правоохоронних органів (підрозділи внутрішньої безпеки кожного правоохоронного органу, Державне бюро розслідувань): виявлення та припинення правопорушень, що готуються; виявлення осіб, які залучають працівників до злочинної діяльності; збирання, систематизація та аналіз інформації про негативні явища і тенденції в правоохоронних органах; оперативне обслуговування правоохоронних органів; встановлення детермінантів насильницьких дій. Також удосконалено: – розподіл насильницьких злочинів, що вчиняються працівниками правоохоронних органів, на: а) службові – насильницькі злочини, що вчиняються у зв’язку зі службовою діяльністю (катування, примушування давати показання; перевищення влади або службових повноважень тощо); б) побутові – насильницькі злочини, пов’язані з домашнім насильством (хуліганство, завдання тілесних ушкоджень, вбивство тощо); в) нейтральні – насильницькі злочини, що вчиняються поза сферою сімейно-побутових відносин та не пов’язані зі службовою діяльністю (грабіж, розбій, вимагання тощо); – підходи до наукового обґрунтування взаємозв’язку службових зловживань із насильницькими правопорушеннями, що вчиняються працівниками правоохоронних органів, до яких можуть бути причетні також і потерпілі та інші зацікавлені особи. Наголошено на необхідності врахування віктимологічних аспектів діяльності таких працівників; – зміст елементів кримінологічної характеристики насильницьких злочинів, що вчиняються працівниками правоохоронних органів, зокрема стан та тенденції такої злочинності, типологічні ознаки особи злочинця й злочинних груп, а також обставини та фактори, які впливають на рівень їх криміналізації, для проведення ефективної запобіжної роботи; – класифікацію детермінантів (воєнні, політичні, економічні, соціальні, морально-психологічні та ін.) на суб’єктивні (недоліки правової культури працівників, кадрового відбору, психологічного забезпечення службової діяльності, професійної підготовки та виховання тощо) та об’єктивні (негативні риси особистості керівника і стилю управління колективом; недоліки правового забезпечення діяльності тощо), які впливають та посилюють інтенсифікацію насильницьких дій працівників правоохоронних органів із виокремленням індивідуального, групового та загального рівнів, що дозволило спрогнозувати сплеск агресивно-насильницьких проявів у найближчому майбутньому. Окрім того, дістали подальшого розвитку: – стратегічні заходи запобігання насильницьким злочинам, що вчиняються працівниками правоохоронних органів, а саме: кадровий відбір, прозорість механізмів кар’єрного зростання; створення системи внутрішніх комунікацій, спрямованих на ефективне реагування на сучасні виклики та загрози; реальне забезпечення визначених законом соціальних пільг та правових гарантій працівників, у тому числі й в умовах воєнного стану; створення сприятливих умов для праці, відпочинку та відновлення працівників після перебування в екстремальних ситуаціях; захист та мотиваційність працівників правоохоронних органів, подолання вразливості до корупційних ризиків; розроблення чітких і обґрунтованих критеріїв оцінки діяльності органів, підрозділів та служб правоохоронної системи; вжиття заходів недопущення самодискредитації працівника правоохоронних органів як представника влади; формування нормативно-правової бази для закріплення підстав та умов обов’язкового проходження спеціального психофізіологічного контролю на поліграфі кандидатів на службу до правоохоронних органів чи їх окремих підрозділів; створення спеціальних відомчо незалежних бюро ізрозгляду скарг і звернень населення; – шляхи запровадження специфічної прикладної галузі наукових знань – «правоохоронна деонтологія», яка міститиме етичні норми і принципи поведінки працівників правоохоронних органів при виконанні ними своїх службових обов’язків, а її наукова основа дасть можливість чітко сформулювати основні положення кодексів поведінки працівників правоохоронних органів з урахуванням специфіки правоохоронних завдань, що здійснюються ними, видавати відомчі нормативно-правові акти, що регламентують правозастосовну діяльність; – індивідуально-профілактичні заходи запобігання насильницьким злочинам, що вчиняються працівниками правоохоронних органів, як урегульована законами і відомчими нормативно-правовими актами діяльність уповноважених суб’єктів (спеціалізованих та неспеціалізованих) щодо усунення причин і умов, факторів і обставин вчинення насильницьких злочинів конкретними особами із числа персоналу правоохоронних органів, поведінка яких свідчить про ймовірність вчинення ними таких протиправних дій (поведінка і спосіб життя; особистісні ознаки працівника, які свідчать про їх антисоціальну спрямованість; несприятливі умови мікросоціального середовища й проходження служби тощо). The dissertation is one of the first studies in Ukrainian legal science to provide a criminological characteristics of violent crimes committing by law enforcement officers and to develop a set of preventive measures at various criminological levels. The work has formed a number of new criminological provisions, conclusions, and recommendations that have important theoretical and practical significance. Thus, for the first time: – the content of the elements of the criminological characteristics of violent crimes committing by law enforcement officers is revealed, with the identification of information about their status and trends, causes and conditions that contribute to their commission; criminological characteristics of a law enforcement officer (members of organized groups, criminal organizations, gangs, other formations) and their violent behavioural attitude, and the connection of such elements with the choice of preventive measures is substantiated; – the concept of «violent crime committed by a law enforcement officer» is defined as an intentional unlawful, criminally punishable act that manifests itself in the application of physical force or psychological influence to a person by a person authorized to perform law enforcement functions of the state, and is committed by using material factors of the external environment, information, and force superiority, contrary to or against his/her will and capable of causing death, physical or mental injury (damage), and restricting the freedom of expression of will or actions of a person; – the identified socio-demographic, role, moral-psychological and criminal- legal signs and properties of law enforcement officers who committed violent crimes have shown a general trend – the determination of aggressive behaviour in its external manifestation – the use of force methods or psychological pressure, i.e. violence, on the basis of which a criminological division of law enforcement officers who commit violent crimes has been carried out into «situational», «aggressive», «malicious» types with departmental, self-serving, morally deformed (professional) and situational motivational spheres; – proposed ways to implement general social measures to prevent violent crimes committing by law enforcement officers, based on the Concept of deformation of a law enforcement officer and prevention of illegal actions (strategic areas: normative and legal regulation of activity; organizational and managerial measures; organization of professional training; regulation and provision of rights and powers of authority), which would clearly define the areas of managerial influence regarding the prevention and correction of aggressive, violent behaviour, goals, objectives, principles, forms, methods and means of criminological influence with the adoption of the developed author’s projects of the Program for the formation and development of a positive image of law enforcement agencies of Ukraine and the joint order of all law enforcement agencies «On the Ethics and Culture of Behaviour of a Law Enforcement Officer of Ukraine»; – within the framework of special criminological measures, the main directions of operational and investigative prevention of specialized subjects of preventing violent crimes committing by law enforcement officers (internal security units of each law enforcement agency, the State Bureau of Investigation) have been developed: detection and cessation of planned offenses; identification of persons who involve employees in criminal activity; collection, systematization and analysis of information on negative phenomena and trends in law enforcement agencies; operational service of law enforcement agencies; clarification of determinants of violent acts. Also improved: – the division of violent crimes committing by law enforcement officers into: a) official – violent crimes committing in connection with official activity (torture,coercion to give testimony; abuse of power or official authority, etc.); b) domestic – violent crimes related to domestic violence (hooliganism, infliction of bodily harm, murder, etc.); c) neutral – violent crimes committing outside the sphere of family and domestic relations and not related to official activity (robbery, extortion, etc.); – approaches to the scientific substantiation of the relationship between official abuses and violent offenses committing by law enforcement officers, which may also involve victims and other interested persons. The need to take into account the victimological aspects of the activity of such officers has been emphasized; – the content of the elements of the criminological characteristics of violent crimes committing by law enforcement officers, in particular the state and trends of such criminality, typological signs of the criminal person and criminal groups, as well as the circumstances and factors that influence the level of their criminalization, for effective preventive work; – classification of determinants (military, political, economic, social, moral and psychological, etc.) into subjective (deficiencies in the legal culture of officers, personnel selection, psychological support for official activity, professional training and education, etc.) and objective (negative personality traits of the leader and the style of management of the team; deficiencies in legal support for activity, etc.), which influence and enhance the intensification of violent actions by law enforcement officers, with the distinction of individual, group and general levels, which made it possible to predict a surge in aggressive and violent manifestations in the near future. In addition, the following provisions were further developed: – strategic measures to prevent violent crimes committing by law enforcement officers, namely: personnel selection, transparency of career growth mechanisms; creation of a system of internal communications aimed at effectively responding to modern challenges and threats; real provision of legally defined social benefits and legal guarantees for officers, including in conditions of martial law; creation of favourable conditions for work, rest and recovery of officers after being in extreme situations; protection and motivation of law enforcement officers, overcoming vulnerability to corruption risks; development of clear and substantiated criteria for assessing the activity of bodies, units and services of the law enforcement system; taking measures to prevent self-discrediting of a law enforcement officer as a representative of the authorities; formation of a regulatory framework to establish the grounds and conditions for mandatory passage of special psychophysiological polygraph testing for candidates for service in law enforcement agencies or their individual units; creation of special departmentally independent bureaus for considering complaints and appeals from the population; – ways to introduce a specific applied field of scientific knowledge – «law enforcement deontology», which will contain ethical norms and principles of behaviour of law enforcement officers in the performance of their official duties, and its scientific basis will make it possible to clearly formulate the main provisions of the codes of conduct of law enforcement officers, taking into account the specifics of the law enforcement tasks performed by them, and to issue departmental normative and legal acts regulating law enforcement activity; – individual and preventive measures to prevent violent crimes committing by law enforcement officers, as activity of authorized subjects (specialized and non- specialized), regulated by laws and departmental normative and legal acts, to eliminate the causes and conditions, factors and circumstances of the commission of violent crimes by specific individuals from among the law enforcement personnel, whose behaviour indicates the likelihood of their committing such illegal actions (behaviour and lifestyle; personal signs of an officer, which indicate their antisocial orientation; unfavourable conditions of the microsocial environment and service, etc.).