Особливості консультативного та терапевтичного процесу в позитивній психології

Abstract

У статті висвітлено особливості консультативного та терапевтичного процесу в позитивній психології. Здійснено аналіз основних положень позитивної психотерапії Н.П. Пезешкіана, терапії благополуччя Дж. Фава і К. Руїні, теорії психологічних інтервенцій Н.Л. Сін та С. Любомирські, моделі самодопомоги А.С. Паркс, Р. Бісвас-Дінер. Розглянуті основні характеристики позитивних психологічних інтервенцій. Вони як засоби впливу повинні звертатися до конструктів позитивної психології, а також мати наукові докази їх ефективності. Виявлено такі особливості консультативного та терапевтичного процесу. Мета та засоби: в гедоністичній парадигмі – зміна фокусу бачення ситуації клієнтом на більш позитивний; в евдемонічній парадигмі акцент робиться на самодетермінацію та досягнення людиною особистісної автентичності. Вважається, що ресурсів для досягнення благополуччя в особи достатньо. Відповідно «гедоністи» вважають, що ключовим моментом є підвищення позитивного афекту через розвиток позитивного мислення, оптимізму, навичок смакування. «Евдемоністи» приближення до своєї самототожності вбачають через медитацію, розвиток здібностей до самовираження. Роль консультанта: консультант виступає як поінформований комунікатор, що допомагає зосередитися клієнту на його сильних сторонах (чеснотах). Консультант/психотерапевт не шукає джерела проблем у минулому, а акцентує теперішнє і майбутнє клієнта, виявляє чинники, що заважають останньому трансформувати життєву ситуацію в бажаному напрямку в плинний момент життя. Роль життєвих утруднень: проблема трактується не як складне життєве завдання, що потребує вирішення і обов’язковий вихід із зони комфорту, а як можливість для клієнта вдосконалювати власну особистість. Психологічна практика має враховувати культурну специфічність поглядів на щастя, благополуччя та критерії психологічного комфорту. The article notes the features of the consultative and therapeutic process in positive psychology. The article makes the analysis of the fundamental works of Pezeshkina N.P. on positive psychotherapy, Fava J. and Ruini K. on the well-being therapy, and the works of Sin N.L. and Lubomyrskyi S. on the theory of psychological interventions, Parks A.S. and Biswas-Diner R. on models of self-help. The main characteristics of positive psychological interventions are considered. As a means of influence, such characteristics must turn to the constructs of positive psychology, as well as to have scientific evidence of their effectiveness. The following features of the consultative and therapeutic process are revealed. The purpose and means are: according to the hedonistic paradigm it is changing the focus of the client’s vision of the situation to a more positive one; in the eudemonic paradigm the emphasis is on self-determination and the achievement of personal authenticity by personality. It is believed that the resources of achieving well-being in a person are sufficient. Accordingly, “hedonists” believe that the key point is to increase positive affect through the development of positive thinking, optimism, and taste skills. The eudemonists see the approach to their identity through meditation, the development of abilities for self-expression. The role of the consultant in in following: to act as an informed communicator, to help the client to focus on his strengths (virtues). The counselor / psychotherapist does not look for the source of problems in the past, but focuses on the present and future of the client, identifies factors that prevent the latter from transforming the life situation in the desired direction in the current moment of life. The role of life’s difficulties is such: the problem is not treated as a difficult life task that needs to be solved and it is necessary to get out of the comfort zone, but as an opportunity for the client to improve his own personality. Psychological practice should take into account the cultural specificity of views on happiness, well-being and criteria of psychological comfort.