Формування інформаційної культури наукових досліджень здобувачів вищої освіти

Abstract

В умовах інформаційного суспільства сучасна система освіти повинна підготувати свідомих громадян своєї країни, здатних орієнтуватися в інформаційному полі, критично осмислювати почуте, робити власні висновки й шукати відповіді на поставлені запитання. І саме вища освіта має сприяти виробленню цих навичок і вмінь. Мета статті – з’ясувати семантичне значення поняття «інформаційна культура» та визначити методику її формування у здобувачів вищої освіти під час здійснення наукової діяльності. Під час написання статті були використані загальнонаукові методи аналізу й синтезу. Також було дотримано світоглядно-методологічних принципів демократизації, інноваційності, гнучкості освітнього процесу. У роботі визначено основні підходи до розуміння сутності поняття «інформаційна культура». Наголошено на значенні ретельного відбору джерел інформації, необхідності критичного осмислення отриманих відомостей та на важливості дотримання цих принципів у ході наукової діяльності. Отримані результати дослідження можуть бути враховані під час планування навчальних занять, передусім практичних робіт. Висновки. Таким чином, поняття інформаційна культура має різні дефініції і використовується для різних галузей знань. Ключовою ознакою цього поняття є критичне ставлення до отриманих відомостей і належна їх верифікація. Сучасна система освіти приділяє значну увагу формуванню інформаційної культури, запроваджуючи спеціальні курси, зокрема медіа-освіти. Дотримання інформаційної гігієни здобувачами вищої освіти є невід’ємною складовою освітнього процесу, особливо під час наукової діяльності. Виконання низки практичних завдань з розвитку критичного мислення має сприяти формуванню інформаційної культури здобучів вищої освіти. In the conditions of the information society, the modern education system must prepare conscious citizens of their country who are able to navigate in the information field, critically interpret what they hear, draw their own conclusions and seek answers to the questions posed. That is why higher education must contribute to the development of these skills and abilities. The purpose of the article is to find out the semantic meaning of the concept of "information culture" and to determine the methodology of its formation among students of higher education during scientific activity. During the writing of the article, general scientific methods of analysis and synthesis were used. The worldview and methodological principles of democratization, innovation, and flexibility of the educational process were also observed. The article defines the main approaches to understanding the essence of the concept of "information culture". The importance of careful selection of information sources, the need for a critical understanding of the received information, and the importance of observing these principles in the course of scientific activity are emphasized. The obtained results of the research can be taken into account when planning training sessions, especially practical work. Conclusions. Thus, the concept of information culture has different definitions and is used for different fields of knowledge. The key feature of this concept is a critical attitude to the received information and its proper verification. The modern education system pays considerable attention to the formation of information culture, introducing special courses, including media education. Observance of information hygiene by students of higher education is an integral part of their educational process, especially during scientific activities. Completing a number of practical tasks for the development of critical thinking should contribute to the formation of the information culture of higher education graduates.