Правосуддя в умовах правовладдя: конституційно правовий аспект

Abstract

У дисертації висвітлюється конституційно-правовий аспект правосуддя в умовах правовладдя. Обґрунтовано низку положень з удосконалення національного права в сфері організації та функціонування системи правосуддя. Наголошено, що існуючі наукові розробки питання ефективності правосуддя формують теоретичне підґрунтя для подальшого розвитку як теорії, так і практики правовладдя. Вони дозволяють осмислити ключові принципи, такі як незалежність судової влади, справедливе судочинство та підзвітність. Важливим результатом таких досліджень є пропозиції з вдосконалення правозастосовної практики, зокрема усунення законодавчих прогалин та вдосконалення процедур. Однак перманентні суспільні та технологічні зміни створюють нові виклики для судової системи, що вимагають постійного аналізу. Необхідність адаптації судової системи до сучасних реалій підкреслює значення належного конституційно-правового забезпечення. Стабільність та відповідність судової системи сучасним викликам безпосередньо залежать від конституційно-правового регулювання. Запропоновано науковий доробок вітчизняних вчених щодо окремих аспектів організації та здійснення правосуддя класифікувати на три наступні групи, що виокремлюються за безпосереднім предметом: 1) наукові роботи, предметом дослідження яких є організація та функціонування органів судової влади; 2) наукові роботи, предметом дослідження яких є верховенство права; 3) наукові роботи, предметом дослідження яких є оптимізація функціонування судової системи в умовах реалізації вимог принципу правовладдя. З’ясовано, що комплексне застосування методологічного інструментарію дозволяє враховувати різні аспекти правосуддя, зокрема ціннісний, правоінтерпретаційний, системний, феноменологічний контексти та історичний розвиток системи. Аксіологічний підхід розкриває правосуддя через призму цінностей, які воно захищає, що дає змогу оцінити відповідність правової системи моральним нормам. Герменевтичний підхід є фактором розуміння смислів правових норм у різних соціальних контекстах, що особливо важливо для ефективного правосуддя. Феноменологічний підхід дозволяє врахувати суб'єктивний досвід учасників системи правосуддя, сприяючи глибшому розумінню функціонування відповідної системи. Системний підхід забезпечує аналіз взаємодії всіх елементів правової системи, а історичний дозволяє оцінити її розвиток у контексті еволюції суспільства. Порівняльно-правовий підхід забезпечує багатовимірний огляд судочинства в умовах правовладдя, дозволяючи адаптувати кращі практики та сприяти інтеграції у європейський правовий простір. Визначено, що процес формування національної правової системи в Україні розпочався з перших років незалежності, та передбачав серед іншого реформування царини правосуддя. Ключовими факторами, що сприяли модернізації системи судоустрою, стали політичні зміни та прагнення до демократизації суспільства. Євроінтеграційний вектор вимагав адаптації законодавства до європейських норм і вдосконалення правозастосування в Україні. Важливу роль відіграло впровадження принципів правовладдя та захисту прав людини, що стали основою судових реформ. Встановлено, що реформи правосуддя були зумовлені не лише внутрішніми політичними змінами (проте які мали визначальний вплив), але й вимогами європейської інтеграції, зокрема ратифікацією Європейської конвенції з прав людини. Аргументовано, що правові основи нинішнього стану організації та функціонування правосуддя закладено у 2016 році через прийняття змін до Конституції України та відповідних законодавчих актів. Ключовими аспектами таких змін стало обмеження політичного впливу на царину правосуддя (реалізація вимог принципу незалежності та неупередженості правосуддя); зміна сутнісного сприйняття правосуддя через включення до цієї сфери не тільки судоустрою, але й прокуратури та адвокатури (що вимагає переосмислення функціональної спрямованості кожної з вказаних інституцій та врахування ефекту синергії); виключення положення про «підпорядкування судді закону» та закріплення вимоги про обов’язок судді керуватися верховенством права; закріплення можливості ратифікації Римського статуту; закріплення бланкетної норми щодо альтернативної форми вирішення спорів. Обґрунтовано, що одним із пріоритетних напрямів сучасної правової реформи є вдосконалення системи правосуддя шляхом активного залучення інститутів альтернативного вирішення спорів. Ці інститути, як невід’ємна складова демократичного суспільства, дозволяють не лише розвантажити державні суди, а й забезпечити більш гнучкий та ефективний механізм захисту прав і свобод громадян. Поширення застосування таких процедур, як медіація, арбітраж та інші, сприяє дебюрократизації судочинства та підвищенню довіри до правової системи в цілому. Систематизація механізмів альтернативного вирішення спорів є нагальною потребою сучасної правової системи. Законодавство має встановити чіткі правила для різних видів альтернативного вирішення спорів, таких як медіація, арбітраж та ін., що дозволить забезпечити їхню ефективність та передбачуваність. Для ефективнішого функціонування правосуддя необхідно ввести обов’язкове досудове врегулювання спорів для певних категорій справ, що дозволить розвантажити суди, пришвидшити вирішення спорів та стимулювати сторони до пошуку компромісів. Законодавство має чітко визначити процедури такого врегулювання та категорії справ, для яких воно є обов’язковим. Запропоновано під правосуддям розуміти динамічний процес забезпечення справедливості та рівності, який реалізується через незалежні інституції та юридичні процедури, спрямовані на відновлення порушених прав і справедливе вирішення спорів, з урахуванням принципів верховенства права, рівності перед законом і незалежності судової влади; це постійний діалог між правом і справедливістю, що адаптується до суспільних змін і забезпечує захист прав і свобод кожної людини. Констатовано, що аналіз структурно-функціональних особливостей правосуддя в Україні після судової реформи 2016 року, включає дослідження взаємодії судової влади, прокуратури та адвокатури як ключових інституцій, відповідальних за забезпечення законності та справедливості. Інтеграція прокуратури до системи правосуддя дозволяє сприймати її як ключовий інститут, що захищає права громадян та імплементує принцип верховенства права, що вимагає від держави забезпечення незалежності прокуратури для ефективного виконання своїх повноважень. Адвокатура, як ключовий елемент правосуддя, забезпечує реалізацію права на справедливий судовий розгляд та захист законних інтересів громадян, а її незалежність є важливим індикатором стану громадянського суспільства й прихильності держави принципам верховенства права. Обґрунтовано, що конституційному регулюванню правосуддя в межах Європейського Союзу іманентні такі характеристики: єдність (фундаментальний рівень) і різноманітність (інституційний рівень) (конституційні засади правосуддя в Союзі забезпечують єдиний підхід на фундаментальному рівні, дозволяючи при цьому зберегти національні особливості); важливість судової влади (усі розглянуті конституції підкреслюють важливу роль судової влади в захисті прав і свобод громадян та забезпеченні законності; принцип верховенства права (є основоположним для всіх правових систем Союзу і гарантує рівність усіх перед законом); незалежність суддів (незалежність судової влади є необхідною умовою для справедливого судочинства і гарантується конституціями більшості європейських країн). Встановлено, що подальші дії з удосконалення конституційно правового регулювання царини правосуддя мають ґрунтуватися на факторах імплементації в національне право норм і принципів acquis Європейського Союзу. Реформа правосуддя в Україні у контексті євроінтеграції повинна грунтуватися на міжнародних стандартах, зокрема acquis та правовладді. Важливим є пріоритет міжнародних зобов’язань у сфері прав людини, який підвищить якість правосуддя та зміцнить довіру суспільства до судової системи. Імплементація принципів прямої дії норм acquis Європейського Союзу зменшить порушення прав людини, сприятиме незалежності судів і правовладдю. Особливу увагу слід приділити гармонізації національного права з європейськими стандартами, що сприятиме інтеграції України до європейського правового простору та забезпеченню незалежності судової системи. Наголошено, що ключовими аспектами удосконалення конституційно правового регулювання правосуддя у контексті імплементації вимог правовладдя є: гармонізація національного права з acquis Європейського Союзу з можливим конституційним закріпленням принципу дружнього ставлення до міжнародного права та законодавчого закріплення можливості урахування принципів і доктрин acquis; посилення незалежності суддів та підвищення прозорості судової системи; реформування інституту суддівської етики (встановлення чітких і прозорих критерії для оцінки суддівської поведінки, зокрема щодо уникнення конфлікту інтересів, політичної нейтральності та неупередженості); посилення стандартів забезпечення права на справедливий суд і доступу до правосуддя inter alia вразливих груп; розгляд прокуратури і адвокатури як складових правосуддя. The dissertation deals with the constitutional and legal aspect of justice under the rule of law. A number of provisions on the improvement of national law in the field of organization and functioning of the justice system are substantiated. It is emphasized that the existing scientific developments on the issue of the effectiveness of justice form a theoretical basis for the further development of both the theory and the rule of law practice. They allow to reflect on the key principles such as the judiciary independence, fair trial and accountability. An important result of such research is proposals for improving law enforcement practice, in particular, eliminating legislative gaps and improving procedures. However, permanent societal and technological changes create new challenges for the judicial system that require constant analysis. The urgency to adapt the judicial system to modern realities emphasizes the importance of proper constitutional and legal provision. The stability and compliance of the judicial system with modern challenges directly depend on constitutional and legal regulation. It is suggested that the scientific papers of domestic scientists regarding certain aspects of the organization and administration of justice should be classified into the following three groups that are distinguished according to the immediate subject: 1) scientific research, the subject of which is the organization and functioning of judicial authorities; 2) scientific studies, the subject of which is the rule of law; 3) scientific studies, the subject of which is the optimization of the judicial system functioning in the conditions of the rule of law requirements implementation. It has been found out that the complex application of methodological tools allows taking into account various aspects of justice, in particular, value, legal interpretation, systemic, phenomenological contexts and the historical development of the system. The axiological approach reveals justice through the prisms of the values it protects, which makes it possible to assess compliance of the legal system with moral standards. The hermeneutic approach is a factor in understanding the meanings of legal norms in different social contexts, which is especially important for effective justice. The phenomenological approach allows taking into account the subjective experience of the participants of the justice system, contributing to a deeper understanding of the relevant system functioning. The systemic approach provides an analysis of the interaction of all elements of the legal system, while the historical approach allows to assess its development in the context of the society evolution. The comparative legal approach provides a multidimensional overview of judicial proceedings under the rule of law, allowing to adapt best practices and promote integration into the European legal space. It is determined that the process of the national legal system formation in Ukraine began with the first years of independence, and included, among other things, the justice sphere reforming. The key factors contributing to the modernization of the judicial system were political changes and the desire to democratize society. The European integration vector required adaptation of legislation to European norms and improvement of law enforcement in Ukraine. An important role was played by the implementation of the rule of law principles and the principles of human rights protection that became the basis of judicial reforms. It is found out that justice reforms were stipulated not only by internal political changes (which nevertheless had a decisive influence), but also by the requirements of European integration, in particular, by the ratification of the European Convention on Human Rights. It is argued that the legal foundations of the current state of the organization and functioning of justice were laid in 2016 through the adoption of amendments to the Constitution of Ukraine and relevant legislative acts. The key aspects of such changes were the limitation of political influence in the field of justice (implementation of the requirements of the principle of independence and impartiality of justice); a change in the essential perception of justice due to the inclusion not only of the judiciary, but also of the prosecutor’s office and the bar into this sphere (which requires a rethinking of the functional orientation of each of the specified institutions and taking into account the effect of synergy); exclusion of the provision on “subordination of the judge to the law” and establishing the requirement that the judge be guided by the rule of law; securing the possibility of ratification of the Rome Statute; establishing a blanket norm regarding an alternative form of dispute resolution. It is substantiated that one of the priority areas of modern legal reform is the improvement of the justice system by means of alternative disputes resolution institutions’ active involvement. These institutions, as an integral part of a democratic society, allow not only to relieve the state courts, but also to provide a more flexible and effective mechanism for the citizens’ rights and freedoms protecting. The circulation of the use of such procedures as mediation, arbitration and others contributes to the debureaucratization of the judiciary and increasing trust in the legal system as a whole. Alternative dispute resolution mechanisms’ systematization is an urgent exigency of the modern legal system. Legislation should establish clear rules for different types of alternative dispute resolution, such as mediation, arbitration, etc., which will ensure their effectiveness and predictability. For a more efficient functioning of justice, it is necessary to introduce mandatory pre-trial disputes settlement for certain categories of cases, which will relieve the courts, speed up the disputes resolution and encourage the parties to find compromises. Legislation should clearly define the procedures for such settlement and the categories of cases for which it is mandatory. It is suggested that justice should be understood as a dynamic process of ensuring justice and equality, which is implemented by means of independent institutions and legal procedures aimed at restoring violated rights and fair resolution of disputes, taking into account the principles of the rule of law, equality before the law and independence of the judiciary; it is a constant dialogue between law and justice that adapts to social changes and ensures the protection of the rights and freedoms of every person. It is established that the analysis of the structural and functional features of justice in Ukraine after the judicial reform of 2016 includes the study of the interaction of the judiciary, the prosecutor’s office and the bar as the key institutions responsible for ensuring legality and justice. The integration of the prosecutor’s office into the justice system allows it to be perceived as a key institution protecting the citizens’ rights and implementing the rule of law principle, which requires the state to ensure the prosecutor’s office independence for the effective fulfillment of its powers. The bar, as a key element of justice, ensures the realization of the right to a fair trial and the protection of the citizens’ legitimate interests, and its independence is an important indicator of the state of civil society and the state’s commitment to the principles of the rule of law. It is substantiated that the following characteristics are inherent in the constitutional regulation of justice within the European Union: unity (fundamental level) and diversity (institutional level) (constitutional principles of justice in the Union provide a unified approach at the fundamental level, allowing hereby to preserve national peculiarities); the importance of the judiciary (all considered constitutions emphasize the important role of the judiciary in protecting the rights and freedoms of citizens and ensuring legality; the principle of the rule of law (it is fundamental to all legal systems of the Union and guarantees the equality of all before the law); independence of judges (independence of the judiciary is a necessary condition for a fair trial and is guaranteed by the constitutions of most European countries). It was established that further actions to improve the constitutional and legal regulation of the sphere of justice should be based on the factors of implementation of the norms and principles of the acquis of the European Union into national law. Justice reform in Ukraine in the context of European integration should be based on international standards, in particular the acquis and the principle of the rule of law. It is important to prioritize international obligations in the field of human rights, which will increase the quality of justice and strengthen public trust in the judicial system.The implementation of the principles of direct effect of the acquis norms of the European Union will reduce violations of human rights, promote the independence of courts and the rule of law. Particular attention should be paid to the harmonization of national law with European standards, which will contribute to Ukraine’s integration into the European legal space and ensure the independenceof the judicial system. It is emphasized that the key aspects of improving the constitutional and legal regulation of justice in the context of the implementation of the requirements of the rule of law are: harmonization of national law with the acquis of the European Union with the possible constitutional consolidation of the principle of friendly attitude to international law and legislative consolidation of the possibility of taking into account the principles and doctrines of the acquis; strengthening the independence of judges and increasing the transparency of the judicial system; reforming the institute of judicial ethics (establishing clear and transparent criteria for evaluating judges’ behavior, in particular regarding the avoidance of conflict of interests, political neutrality and impartiality); strengthening standards for ensuring the right to a fair trial and access to justice for inter alia vulnerable groups; consideration of the prosecutor’s office and advocacy as components of justice.