Cпілкування як складова професійної компетентності випускника закладу вищої освіти

Abstract

У статті розглянуто проблему формування і розвитку в студентської молоді вміння спілкуватись у різних ситуаціях. Навчатись спілкуватись, розмовляти – значить навчатись думати – засвоювати навколишній світ у поняттях. У мові та поняттях зберігається весь гігантський досвід людей. Навчаючись мові, людина одночасно отримує, так би мовити, в готовому вигляді знання, накопичені людьми впродовж ти сячоліть, та переважну більшість знань про навколишній світ. Останнім часом спостерігається тенденція заміни живого спілкування комунікацією через комп’ютер – соціальні мережі, сайти тощо. Звичайно, на перший погляд у цьому немає нічого поганого. Зручно, швидко, без зайвих емоцій між людьми поширюється інформація. У дійсності ж це далеко не так. Молоді люди поступово втрачають інтерес до безпосереднього спілкування та до людей як таких. Зниження рівня та якості спілкування між людьми, появу агресивної поведінки автори пояснюють поступовим зменшенням безпосереднього спілкування, комп’ютерною та мобільною комунікацією та іншими причинами. Вони доводять, що безпосереднє спілкування розвиває мовлення, а значить і інтелект людини, сприяє її соціалізації, підвищує емоційний і почуттєвий рівень, що є дуже важливим дляжиттєдіяльності особистості як такої. Також у статті розглянуто науково обґрунтовані шляхи формування і розвитку спілкування між людьми. Проаналізовано особливості спілкування домінантних, недомінантних, мобільних та ригідних співрозмовників. Згадується і гендерний аспект спілкування. Особлива увага авторів прикута до проблем спілкування викладача та студента, вчителя з учнем. Висловлено думку, що культура спілкування формується і розвивається не шляхом вивчення якоїсь навіть самої досконалої навчальної дисципліни, а в процесі спілкування з дотриманням відповідних правил у сім’ї, освітньому закладі, суспільстві. In the article the authors consider the issue of forming and developing students’ ability to communicate in different situations. To learn the intercourse is to learn thinking and the world in concepts. Human huge experience is kept in concepts and the language. While learning to speak, a human at the same time obtains the knowledge accumulated by people for centuries and a prevailing part of the knowledge is about the world around us. Nowadays, there is a trend to replace a live intercourse by the computer communication, that is social nets, sites etc. At first sight there is nothing bad in this. The information is spread among people without any emotions, quickly and conveniently. But in reality it is not like this. The youth is gradually losing the interest in direct intercourse and people as well.The authors explain that the decrease of the level and quality of intercourse among people, aggression in their behaviour are caused by the gradual decrease of the direct intercourse by the computer and mobile communication and some other things. They prove that the direct intercourse develops speech and therefore human intelligence, promotes their socialization, increases the level of emotions and feelings. All these factors are very important for a person vital activity. The authors in detail consider scientifically proved ways of forming and developing the intercourse among people. The authors analyze the intercourse peculiarities of dominant, non-dominant, mobile and rigid interlocutors. The authors mention the gender aspect of the intercourse as well. The authors pay special attention to the issues of the intercourse between a lecturer and a student, a teacher and a pupil. The authors say that the culture of the intercourse is formed and developed not by learning the most perfect subject but during the process of the intercourse following the certain rules in a family, educational institution, society.