Погляд молоді на можливість обмеження свободи слова в українському соціальному просторі

Abstract

Автори статті виходили з позиції, що свобода слова є фактично правовим інститутом, закріпленим у великій кількості міжнародних і національних нормативно-правових актів. Свобода слова є одночасно силою та слабким місцем демократичної держави: з одного боку, є маркером стану демократії, права в державі, а з другого – лакмусовим папірцем спроможності стримування вседозволеності. Констатовано, що відкритість демократичного соці ального простору для ідей є біполярним фактором, адже може провокувати продаж як корисної, так і небезпечної інформації. Це пов’язано з тим, що на практиці реалізація свободи слова є більш багатогранною та складною, ніж здається, а тому постійно обговорюються умови її обмеження. Метою визначено здійснення теоретичного аналізу концепту «свобода слова» та емпіричного дослідження ставлення осіб віком від 18 до 22 років, які отримують освіту в Академії Державної пенітенціарної служби, до обмеження свободи слова. Результати доcлідження. Вказано, що свобода слова 88 % респондентів сприймається як право і цінність, обмеження якого неприпустиме. Лише 12 % респондентів вважають, що свобода слова може бути обмежена й мотивом таких дій може стати досягнення таких цілей: зменшення обсягу маніпуляції свідомістю громадян, стабілізація соціальної ситуації в Україні та покращення психологічного здоров’я громадян. Зроблено висновок, що свобода слова – це природне право людини на вираження і донесення інформації іншим. Свобода слова як феномен суперечлива: вона є благом, однак, вона також може привести до небажаних наслідків як для самої людини, так і для соціального простору, в межах якого людина існує. Це добре усвідомлюється на рівні держави і соціального простору. Саме це підтвердили результати емпіричної частини дослідження.

The authors of the article assumed freedom of speech to be in fact a legal institution, enshrined in a large number of international and national legal acts. Freedom of speech is at the same time a strength and also a weakness of a democratic state: on the one hand, it is a marker of the state of democracy, law in the state, and on the other, a filter of the capacity to curb permissiveness. Freedom of speech is at the same time a strength and weakness of a democratic state: on the one hand, it is a marker of the state of democracy, law in the state, and on the other, a litmus test of the capacity to restrain permissiveness. It is stated that openness of democratic social space for ideas is a bipolar factor, as it can provoke the sale of both useful and dangerous information. This is due to the fact that, in practice, the exercise of free speech is more multifaceted and complex than it seems, and therefore the conditions of its restriction are constantly discussed.