Сучасні тенденції молодіжної зайнятості в україні

Abstract

Актуальність теми наукової статті обумовлена зростанням вагомості людського капіталу як чинника економічного зростання. Встановлено, що вчені розглядають людський капітал з позиції економічного активу, який формується шляхом інвестування в освіту і професійну підготовку робітника. Зазначено, що підготовка кваліфікованої робочої сили в Україні є неоптимальною і не відповідає потребам вітчизняного ринку праці, що потребує їх синхронізації. Визначено, що незважаючи на зниження основних кількісних показників охоплення вищою освітою, за останні десять років студентами закладів вищої освіти стають близько 70 % школярів і Україна за показником охоплення населення вищою освітою зберігає п’яте місце в Європі та дванадцяте у світі. Встановлено, що дефіцит кадрів, підготовлених для роботи в нових суспільно-економічних умовах, став об’єктивною причиною зміни структури спеціальностей, за якими здійснювалась підготовка фахівців. Підкреслено, що серед основних причин неформальної зайнятості є недосконалість організаційно-управлінських і регулятивних механізмів ринку праці, сфери зайнятості, розбалансованість ринку праці та освітніх послуг, унаслідок чого змінюється кількісно-якісна структура ринку праці та поглиблюється невідповідність рівня кваліфікації працівників потребам роботодавців. Досліджено, що крім формального сигналу щодо фахових компетентностей у вигляді диплому, роботодавець враховує наявність у претендентів на робоче місце «м’яких» навичок (soft skills), якими вважаються неспеціалізовані, міжпрофесійні навички, які дозволяють фахівцю адаптуватись до нових умов, виконувати нестандартні завдання, змінювати сферу зайнятості. The relevance of the scientific article topic is due to the growing importance of human capital as a major factor in economic growth, so higher education is becoming an important means of forming a new generation of qualified personnel and the development of intellectual capital. As a basis for the formation of human capital, education is related to the functioning of the labor market. The imbalance in the development of higher education and the labor market causes both a surplus of specialists in certain areas of training and a shortage of highly qualified personnel in some specialties. Scientists consider human capital from the standpoint of economic asset, which is formed by investing in education and training of the worker, and contributes to the specific effect associated with the involvement in material production of economically active labor. The purpose of the article is to assess the state of the national labor market and study the share of economically active population by level of education, identify existing problems and the ways of their solving. The results of the study. The training of skilled labor in Ukraine is suboptimal and does not meet the needs of the domestic labor market, which requires their synchronization. Despite the decline in the main quantitative indicators of higher education coverage, over the last ten years about 70% of students have become students of higher educational institutions and Ukraine ranks fifth position in Europe and twelfth position in the world in terms of higher education coverage. It is established that the shortage of personnel trained to work in the new socio-economic conditions is an objective reason for changing the structure of specialties for which training is carried out, and the chronic lack of funding for higher education forces to expand enrollment in social sciences and humanities disciplines which attract students. The main reasons for informal employment are the imperfection of organizational, managerial and regulatory mechanisms of the labor market, employment, imbalance in the labor market and educational services, which do result in changes in the quantitative and qualitative structure of the labor market and personnel skills mismatch. In this context, the optimization of public procurement and funding of training in higher education institutions remains relevant. It is investigated that in addition to the formal signal of professional competencies in the form of a diploma, the employer considers the presence of job applicants “soft skills”, which are considered nonspecialized, between professional skills that allow professionals to adapt to new conditions, perform non-standard tasks to change the field of employment.