Концептуальні засади пробації як соціально-правового інституту в Україні та його превентивна діяльність

Abstract

У науковому дослідженні розкрито концептуальні засади пробації як соціально-правового інституту в Україні та його превентивну діяльність. Проаналізовано проблемні питання, які виникають у діяльності пробації, та запропоновано шляхи їх розв’язання. Висвітлено авторський підхід до розуміння концептуальних засад пробації як соціально-правового інституту в Україні та його превентивну діяльність. Сформульовано визначення поняття «кримінально-виконавчі засади» – це фундаментальне розуміння пробації як соціально-правового інституту в Україні та його превентивної діяльності в сукупності наукових поглядів українських і зарубіжних учених на його діяльність, нормативно-правове забезпечення застосування форм і методів запобіжної діяльності до засуджених, які перебувають на обліку в уповноважених органах з питань пробації. З метою превентивної діяльності персоналом уповноважених органів з питань пробації до засуджених, які перебувають на обліку пробації, обґрунтовано необхідність застосування пробаційних програм «Зміна прокримінального мислення», «Попередження вживання психоактивних речовин», «Подолання агресивної поведінки», «Формування життєвих навичок» як альтернативи позбавленню волі для більш ефективного повернення особи до нормального способу життя в соціумі. Досліджуючи концептуальні засади пробації як соціально-правового інституту в Україні та його превентивну діяльність. Загалом можна стверджувати, що метою служби пробації є соціальна корекція засуджених під час виконання / відбування кримінального покарання, не пов’язаного із позбавленням волі, шляхом застосування до нього ресоціалізаційних програм та запобігання скоєнню ним нового кримінального правопорушення.