Психологічні засоби подолання тривожності у дітей молодшого шкільного віку під час війни

Abstract

Емпіричне дослідження проводилося з батьками та їхніми дітьми молодшого шкільного віку, учнями 1 класу Чернігівської гімназії № 11 Чернігівської міської ради у загальній кількості 26 чоловік. Дослідження проводилося на основі методів: опитувальник на тривожність дітей Лаврентьєва Г. П. та Титаренко Т. М., методика тривожності Філіпса, методики «Паровозик» (С.В. Велієва) та були визначені особливості емоційного стану дітей, рівень дитячої тривожності, стан тривоги та настрій молодших школярів. Дослідивши результати тривожності за різними методиками у молодших школярів, виявлено, що рівень тривожності є різний за певними показниками, у учнів переважно низький рівень тривожності – 12 учнів, середній – 9 учнів та високий рівень тривожності у 5 учнів. Враховуючи вищевикладене, в роботі складено рекомендацій по зниженню тривожності дітей молодшого шкільного віку, які забезпечать взаємодію вчителя, батьків, практичного психолога з дитиною в напрямку корекції і подолання об’єктивної тривожності учнів, а також створена програма психологічної роботи із дітьми для зниження та попередження подальшого розвитку психологічних ускладнень, які можуть розвиватись внаслідок тривалого перебування дітей в стані тривожності. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в експериментальному визначенні основних чинників виникнення шкільної тривожності в учнів 1 класу. Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що його результати дозволяють розширити уявлення про психологічні особливості тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані в результаті виконання роботи дані можуть бути використані практичними психологами у закладах загальної середньої освіти для корекції та подолання шкільної тривожності дітей молодшого шкільного віку.