Герменевтика як методологія соціогуманітарних наук

Abstract

У статті актуалізовано увагу на факті, що винятковим предметом соціального і гуманітарного пізнання є текст як первинна реальність. Зазначено, що герменевтика виступає саме тим методом та методологією, що найчастіше використовується для дослідження тексту в просторі соціогуманітарних наук. Метою публікації визначено виділення основних специфічних ознак герменевтичної методології в просторі соціогуманітарних наук. Показано, що на момент зародження та на ранньому етапі свого розвитку герменевтика уявлялася як мистецтво, як допоміжний засіб тлумачення і розу міння текстів. Досліджено, що в підсумку трансформації герменевтика стала розглядатися як варіант пошуку істини і науковий метод, що не втратив при цьому позиції як варіації мистецтва. Через аналіз розгортання методу продемонстровано, що герменевтика ніколи не була абстрактною теорією, а завжди супроводжувала соціальну діяльність людей у напрямку вирішення життєвих питань. Зазначено, що потужний імпульс для «захоплення» нових сфер у ХХХХІ ст. метод герменевтики отримав завдяки перетворенню соціального пртору на інформаційне суспільство, в якому комунікація та діалог стали визначати успішність результатів учасників такої взаємодії. Вказано, що на сьогодні герменевтика претендує не стільки на створення теорії суспільних наук, скільки на виявлення філософських, методологічних і світоглядних підстав соціальних і гуманітарних наук. Підкреслено, що особлива популярність герменевтики полягає в тому, що вона визнається дієвою універсальною соціогуманітарною методологією, що пов’язується із: 1) розумінням як осягненням досліджуваних об’єктів – процесів, предметів та дій і різних текстів; 2 )інтерпретацією, завдання якої допомогти зрозуміти текст і його цінність; 3) застосуванням як реалізованою умовою, що дистанція між ситуацією створення тексту та часом її інтерпретації подолана завдяки зусиллям інтерпретатора. The author of the article draws attention to the fact that the relevance of the research is due to the need to describe hermeneutics as a method of humanitarian knowledge and methodology that is most often used in the sociohumanities, as well as the fact about the borer of XX-XXI centuries which raised to a new level of humanitarian knowledge under the slogan of anthropological appeal. The purpose of the research is to identify the main specific features of herme neutic methodology in the space of sociohumanities. The results of the study. The method of hermeneutics unfolds gradually and among the practical and theoretical needs that influenced its development are: the demands of ancient Greek society; transformation of Christianity into the dominant religion; separation in modern times, in independent scientific fields, politics, economics, psychology, etc.; demand for translations from classical dead languages into living languages of literary, philosophical and historical monuments; actualization of interest in history, linguistics in connection with the awareness of the im portance of preserving the authority of humanitarian knowledge. It is also noted that the method of hermeneutics received a powerful impetus for the further “occupation” of new areas due to the transformation of social space into an information society, where communication and dialogue began to determine the success of the results of such interaction. Conclusion. At the time of its origin, hermeneutics was presented as the art of interpreting and understanding texts, and over time it became seen as a variant of the search for truth and a scientific method. Tracing the development of hermeneutics, it is indicated that hermeneutics has never been an abstract theory, but has always accompanied the social activities of people to find solutions to life’s issues. The special popularity of hermeneutics is that it is recognized as an effective universal sociohumanitarian methodology, which is associated with: 1) understanding as comprehension of the studied objects - processes, objects and actions and various texts; 2) interpretation, the task of which is to help understand the text and its value; 3) application as a condition that the distance between the situation of text creation and the time of its interpretation is overcome due to the efforts of the interpreter.