Технологія застосування інструмента умовно-дострокового звільнення в аспекті соціально-виховної роботи із засудженими

Abstract

У статті розглянуто інститут умовно дострокового звільнення від відбування покарання як один із засобів стимулювання поведінки засудженого в аспекті проведення соціально-виховної роботи. Соціально-виховна робота з особами, які знаходяться в місцях позбавлення волі, направлена на виправлення та ресоціалізацію. Особливу роль у корекції поведінки засуджених відіграють методи мотивації та стимулювання поведінки, до яких належать різного плану заохочення та пільги. Багаторічна практика існування та застосування інституту умовно-дострокового звільнення довела, що формуванням у свідомості засуджених реальних перспектив дострокового звільнення від покарання створює сприятливі умови для більш ефективного проходження процесів виправлення та досягнення цілей кримінально-виконавчого законодавства. Для застосування цієї норми має бути в наявності дві ознаки: формальна (юридична) передбачає факт відбуття засудженим передбаченої законом частини строку покарання та фактична (суб’єктивна) ознака, яка передбачає, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці повинен довести своє виправлення. Орієнтиром для визначення того, що засуджений «довів своє виправлення», визнана сумлінна поведінка, сумлінне ставлення до праці, до навчання, активна участь у роботі самодіяльних організацій. Сумлінна поведінка має передбачати не тільки наявність у засудженого заохочень, але й доводити те, що засуджений подає приклад поведінки іншим засудженим. Сумлінне ставлення до праці передбачає прагнення засудженого до перевиконання встановлених норм виробітку або зразкового виконання робіт, а також відшкодування збитків, запо- діяних злочином і надання матеріальної допомоги сім’ї або виплати позовів. Однак попри актуальність та тривалість використання інструмента умовно-дострокового звільнення існує низка питань щодо технології його застосування, визначення ступеня виправлення під час прийняття рішення щодо застосування цієї пільги, розгляду матеріалів судом за заявою засудженого, а також підготовки необхідних матеріалів для суду в рамках впровадження оцінки ризиків. The article examines the issue of the institute of conditional early release from serving a sentence as one of the means of stimulating the convict’s behavior in terms of social and educational work. Social and educational work with persons, who are in places of deprivation of liberty is aimed at correction and resocialization, where a special role in correcting the convicts’ behavior is played by methods of motivation and stimulation of behavior, which include various incentives and benefits. The long-term practice of existence and application of the institution of conditional early release from serving a sentence has proved that the formations in the convicts’ minds of real prospects of conditional early release from serving a sentence creates favorable conditions for more effective correction and achievement of the criminal law purposes. To apply this norm, there must be 2 signs: the formal (legal) one presupposes the fact that the convict has served the part of the sentence, provided by law and factual (subjective) one, which presupposes that the convict must prove his correction by conscientious behavior and attitude to work. Conscientious behavior, conscientious attitude to work and to study, active participation in the work of amateur organizations is recognized as a reference point for determining that the convict “proved his correction”. Conscientious behavior should provide not only for the convict to have incentives but also to prove that the convict gives an example of behavior for other convicts. Conscientious attitude to work implies the convict’s desire to exceed the established norms of production or exemplary performance of work, as well as compensation for damages caused by the crime and the provision of material assistance to the family or the payment of claims. However, despite the relevance and duration of the process of conditional early release from serving a sentence, there are a number of issues regarding the technology of its application, determining the degree of correction in deciding on the application of this benefit, consideration of materials by the court at the request of the convict, along with the preparation of necessary materials for the court.