Персонал Державної кримінально-виконавчої служби України як суб’єкт реалізації міжнародного гуманітарного права в Україні

Abstract

Теоретико-правовою основою дослідження стали проаналізовані нормативно-правові акти, джерела наукової літератури у сфері міжнародного гуманітарного права. У статті розглянуто поняття, мету міжнародного гуманітарного права (МГП) та його роль у міжнародних збройних конфліктах. МГП є одним із найпотужніших інструментів, за допомогою якого відбувається забезпечення безпеки і гідності людей під час воєнних дій. З початком неоголошеної малої війни (збройного конфлікту) в 2014 році норми міжнародного гуманітарного права починають діяти на території України. Проаналізовано низку нормативно-правових актів, в яких зазначено про перепрофілювання установ виконання покарань Державної кримінально- виконавчої служби під табори для тримання військовополонених. За поводження з військовополоненими в таборах (дільницях) відповідає Міністерство юстиції України. При цьому Мін’юст забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань утримання військовополонених, утворює табори (дільниці) для тримання військовополонених, а також створює умови для тримання військовополонених з дотриманням міжнародних зобов’язань України, зокрема у сфері міжнародного гуманітарного права. Зазначені повноваження виконує персонал Державної кримінально-виконавчої служби України. У ході дослідження з’ясувалось, що на сьогодні діяльність персоналу ДКВС України є бінарним процесом, зміст якого пов'язаний не тільки з утриманням осіб під вартою, виконанням кримінальних покарань, а й унікальною функцією, направленою на реалізацією норм МГП в частині утримання та поводження з військовополоненими. При поводженні з військовополоненими персонал ДКВС дотримується усіх норм та забезпечує нормальні умови утримання військовополонених, включаючи надання медичної допомоги, відсутність тортур і знущань та можливість зв’язатися з рідними, а також реалізацією тих прав та свобод, які визначені їх правовим статусом. The theoretical and legal basis of the study was the analyzed regulatory legal acts, sources of scientific literature in the field of international humanitarian law. The article examines the concept, purpose of International Humanitarian Law and its role in international armed conflicts. IHL is one of the most powerful instruments used to ensure the safety and dignity of people during hostilities. With the beginning of the undeclared small (war) armed conflict in 2014, the norms of international humanitarian law begin to operate on the territory of Ukraine. A number of regulatory legal acts are analyzed, which determine the re-profiling of the institutions of the State Penitentiary Service into camps for holding prisoners of war. The Ministry of Justice of Ukraine is responsible for the treatment of prisoners of war in camps (stations). At the same time, the Ministry of Justice ensures the formation and implementation of state policy on the detention of prisoners of war, establishes camps (stations) for the detention of prisoners of war, and also creates conditions for the detention of prisoners of war in compliance with the international obligations of Ukraine, in particular in the field of international humanitarian law. These powers are exercised by the staff of the State Penitentiary Service of Ukraine. During the study, it became clear that today, the activities of the staff of the State Penitentiary Service of Ukraine constitute a binary process, the content of which is related not only to the detention of persons in custody, the execution of criminal sentences, but also to a unique function aimed at the implementation of IHL norms in terms of the detention and treatment of prisoners of war. When dealing with prisoners of war, the staff of the State Committee for the Protection of the Interior of Ukraine adheres to all norms and ensures normal conditions for the detention of prisoners of war, including the provision of medical care, the absence of torture and abuse, and the opportunity to contact their relatives. The rights and freedoms determined by their legal status are implemented.