Взаємозв’язок типів сімейного виховання та процесу самоставлення осіб підліткового віку

Abstract

У статті емпірично досліджено взаємозв’язок між процесом самоставлення в підлітків та стилем виховання зі сторони рідних. Підлітковий період сприймається як період, коли суперечності розвитку набувають особливої гостроти. Саме в цей період життя дитина усвідомлює свою індивідуальність, змінюється її ставлення до навколишнього світу, самого себе, інших людей, перебудовуються потреби, мотиви, поведінка. У зв’язку з цим дитині необхідно узгоджувати свої потреби з очікуваннями оточення і вимогами соціальних норм. Стиль сімейного виховання відіграє важливу роль у розвитку особистості дитини. У процесі виховання батькам важливо знати і враховувати вікові особливості малечі, мати певний рівень знань із психології та фізіології, відповідний культурний рівень (загальна культура, культура спілкування, культура взаємин, культура поведінки, правова культура). Сімейні стосунки дуже часто є взірцем для дитини, і розвиток її особистості багато в чому залежить від того, як рідні сприймають та як ставляться до неї. Для проведення емпіричного дослідження та виявлення наявності взаємозв’язку між стилями виховання та процесом самоставлення осіб підліткового віку використано стандартизовані психологічні методики: 1. Тест-опитувальник – самоставлення В. Століна, С. Пантилеєва; 2. Тест «Стилі виховання» Р. Овчарової; 3. Тест-опитувальник – батьківського ставлення А. Варги, В. Століна. На основі аналізу результатів ми встановили, що переважна більшість респондентів зі сторони батьків дотримуються ліберального та демократичного стилів виховання. За допомогою математичної статистики нами з’ясовано, що чим вищий рівень батьківської симпатії до дитини, прийняття її такою, яка вона є, вияв поваги до особистості дитини, тим вищий рівень схвалення дитиною себе самого загалом та в суттєвих деталях, довіра до себе та розвиток позитивної самооцінки. The article empirically investigates the relationship between the process of self-determination in teenagers and the parenting styles of relatives. Adolescence is perceived as a period when developmental contradictions become particularly acute. It is during this period of life that the child becomes aware of his individuality, his attitude to the surrounding world, himself, other people changes, needs, motives, and behavior are restructured. In this regard, the child needs to reconcile his needs with the expectations of others and the requirements of social norms. The style of family upbringing plays an important role in the development of a child's personality. In the process of education, it is important for parents to know and take into account the age characteristics of children, to have a certain level of knowledge in psychology and physiology, and an appropriate cultural level (general culture, culture of communication, culture of relationships, culture of behavior, legal culture). Family relationships are very often a model for a child, and the development of his personality largely depends on how his family perceives and treats him. Standardized psychological methods were used to conduct an empirical study and reveal the existence of a relationship between parenting styles and the self- identification process of adolescents: 1. Test-questionnaire – self-identification by V. Stolina, S. Pantileev; 2. "Parenting styles" test by R. Ovcharova; 3. Questionnaire test – parental attitude by A. Varga, V. Stolina. Based on the analysis of the results, we established that the vast majority of respondents from the parents' side adhere to liberal and democratic parenting styles. With the help of mathematical statistics, we have found out that the higher the level of parental sympathy for the child, acceptance of him as he is, the manifestation of respect for the child's personality, the higher the level of the child's approval of himself in general and in essential details, trust in himself and development of positive self-esteem.