Retrospective of minors’ responsibility

Abstract

The article examines historical approaches to juvenile responsibility for wrongdoing. The views of the Middle Ages philosophers who studied the causes of crime, their motives, defended the principles of individualization of punishment, noted that punishment should be preventive. The creation of correctional facilities for children without parents, homeless, abandoned and juvenile offenders is considered in Europe. The responsibility of minors in the Russian Empire is investigated. The post-revolutionary period is considered. The legislative changes introduced by the Criminal Code of 1960 of the Criminal Code of Ukraine in 2001, the adoption of the Law on Probation and the establishment of juvenile probation centers are characterized. У статті розглянуто історичні підходи до відповідальності неповнолітніх за протиправні діяння. Досліджено погляди філософів Середньовіччя Арістотеля, Демокріта, Конфуція, Піфагора, Платона, Сократа та ін., які вивчали причини вчинення злочинів, їх мотиви, відстоювали принципи індивідуалізації покарання, зауважували на тому, що покарання повинно мати профілактичний характер. Розглянуто створення в країнах Європи виправних закладів для дітей, які залишились без батьків, безпритульних, занедбаних, а також неповнолітніх злочинців: Заклад для бідних (Італія), Меттрейська колонія, Товариство піклування (Франція), Союз виправлення та піклування, Шкільний союз обідранців (Англія), державні заклади для «особливо важких» дітей (Німеччина) та ін. Проаналізовано наступний етап розвитку кримінального законодавства щодо неповнолітніх – прийняття у Російській імперії Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 року, відповідно до якого залежно від віку, тяжкості злочину та форми вини неповнолітні могли передаватись на виховання батькам, направлятись на каторжні роботи, у виправно-виховні установи, могли бути віддані на виправлення в монастирі. Пізніше у 1715 р. з прийняттям Військового артикулу неповнолітні виступають як спеціальний суб’єкт криміна-льної відповідальності. Розглянуто післяреволюційний період, який характеризувався гуманізацією заходів кримінального впливу на неповнолітніх, створення комісій для неповнолітніх, створення трудових будинків, трудових колоній та дитячих комун. Охарактеризовано зміни в законодавстві, які впроваджено Кримінальним кодексом у 1960 року та закріплено 2 види покарань, що застосовувались до неповнолітніх: позбавлення волі і виправні роботи без позбавлення волі; прийняття Кримінального кодексу України 2001 року, в якому вперше цілий розділ «Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх» присвячено врегулюванню призначення покарань неповнолітнім. Розглянуто наступний прогресивний етап у питанні відповідальності неповнолітніх – прийняття Закону України «Про пробацію» та створення центрів ювенальної пробації.