Місце і роль програм диференційованого виховного впливу у виправленні та ресоціалізації засуджених

Abstract

У статті розглянуто актуальні питання вдосконалення процесу виконання кримінальних покарань шляхом запровадження програм диференційованого впливу на засуджених. Необхідність персоналізованого підходу до ресоціалізації осіб, які відбувають покарання, зумовлена різнорідністю їх соціально-психологічних характеристик, рівня дезадаптації, мотиваційної сфери та готовності до змін. Метою дослідження є визначення місця та значення програм диференційованого впливу в системі виконання кримінальних покарань, а також виявлення основних засад їх ефективного застосування в практичній діяльності установ виконання покарань. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, системного підходу, а також спеціальні методи – порівняльно-правовий та структурно-функціональний аналіз, які дозволили комплексно охопити предмет дослідження. У межах наукової розвідки проведено теоретичне узагальнення щодо сутності програм диференційованого впливу, їх класифікації та особливостей реалізації відповідно до типу та рівня соціальної занедбаності засуджених. Окреслено загальну модель реалізації програм диференційованого впливу, що охоплює етапи діагностики, планування, реалізації та оцінювання результатів. У роботі також акцентовано увагу на важливості міждисциплінарного підходу, що забезпечує залучення фахівців різного профілю до процесу формування й реалізації індивідуальних програм впливу. Практична цінність дослідження полягає у визначенні реалістичних шляхів оптимізації виховної роботи з різними категоріями засуджених з урахуванням їхнього потенціалу до позитивних змін. Запропоновані теоретичні положення можуть бути використані в розробленні нормативно-методичного забезпечення діяльності установ виконання покарань, а також у підготовці персоналу пенітенціарної системи. Зроблені висновки сприяють поглибленню розуміння можливостей ресоціалізації засуджених через адресний, цілеспрямований та науково обґрунтований вплив, що підвищує загальний рівень ефективності кримінально-виконавчої політики держави.

The article addresses current issues related to improving the process of executing criminal sentences through the implementation of differentiated influence programs for offenders. The necessity of a personalized approach to the resocialization of individuals serving sentences is driven by the diversity of their sociopsychological characteristics, levels of maladjustment, motivational factors, and readiness for change. The purpose of the study is to determine the role and significance of differentiated influence programs within the system of criminal punishment execution, as well as to identify the fundamental principles of their effective application in the practice of correctional institutions. The methodological foundation of the study includes general scientific methods such as analysis, synthesis, generalization, and a systems approach, along with specific methods like comparative legal and structural-functional analysis, which enabled a comprehensive examination of the research subject. The study provides a theoretical generalization of the nature, classification, and implementation features of differentiated influence programs based on the type and level of social neglect among offenders. A general model for the implementation of such programs is outlined, incorporating stages of diagnostics, planning, execution, and evaluation of results. The research also emphasizes the importance of an interdisciplinary approach, which ensures the involvement of specialists from various fields in the development and application of individualized influence programs. The practical significance of the study lies in identifying realistic ways to optimize educational work with different categories of offenders, taking into account their potential for positive change. The proposed theoretical provisions can be applied in the development of regulatory and methodological support for the activities of correctional institutions, as well as in the training of personnel within the penitentiary system. The conclusions drawn contribute to a deeper understanding of the resocialization potential of offenders through targeted, purposeful, and scientifically grounded influence, enhancing the overall effectiveness of the state’s penal policy.