Психологічні особливості саморегуляції керівників установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України

Abstract

У статті розглянуто проблему актуального напрямку в зарубіжній і вітчизняній психологічній науці – саморегуляція професіонала в екстремальних умовах діяльності. Наведено результати емпіричного дослідження, що показують на прикладі професійної діяльності керівників установ виконання покарань відмінності в індивідуально-психологічних і управлінських якостях залежно від рівня саморегуляції. Це дослідження дозволило поглибити уявлення про саморегуляцію та її роль у діяльності керівників установ виконання покарань шляхом виявлення психологічних чинників, що забезпечують оптимізацію управлінських компетенцій в умовах екстремальної професійної діяльності. Система саморегуляції забезпечує усвідомлений контроль і управління своєю активністю, що дозволяє керівнику установи виконання покарань оптимізувати власні комунікативні, організаторські, мотиваційні та емоційні ресурси, що підвищують ефективність і надійність професійної діяльності. Система усвідомленої саморегуляції дозволяє реалізувати індивідуальну стійкість процесів саморегуляції довільної активності керівника при впливі стрес-факторів у напружених умовах діяльності, мобілізувати особистісні ресурси, необхідні для ефективного функціонування і виконання професійно важливих завдань керівника екстремального профілю діяльності, апелюючи до його мотиваційної, комунікативної, управлінської та організаційної сфери особистості. Глибинне якісне вивчення індивідуально-психологічних характеристик керівників дозволяє виявити основні труднощі і несформовані компетенції (навички) з метою подальшого корекційного та психотерапевтичного впливу. Отримані результати відмінностей і особливостей взаємозв’язку саморегуляції і професійно важливих якостей керівників установ виконання покарань дозволяють говорити про необхідність додатковогопсихологічного супроводу і навчання навичкам саморегуляції представників цієї групи екстремального профілю діяльності. Отримані результати дають можливість продовжити дослідження в цьому напрямку. Перспективним вважаємо розроблення практичних програм, спрямованих на підвищення саморегуляції персоналу екстремальних професій, вивчення динаміки зміни ресурсів їх особистості залежно від розвитку рівня саморегуляції. The article addresses the problem of a current trend in foreign and domestic psychological science which is self-regulation among professionals working under extreme conditions. Self regulation in risk situations plays a crucial role in making decisions and choosing strategies of behavior under conditions of uncertainty, which is not only a rational process implemented by cognitive mechanisms but also an emotional process including people’s attitudes toward a situation. A set of extreme professions includes service of managers in the penitentiary service, which is associated with emotionally intense social activity and involves a constant presence of pronounced negative stressors. Studying the problem of self-regulation related to the interaction of managers with the socium of extreme nature focuses on answering the key question: What psychological and situational factors contribute to a sufficient level of self-regulation for successful activities under stress conditions? To analyze the system of self-regulation among managers in the penitentiary service we conducted a research using 6 standardized psychodiagnostic technique: Behaviour Self-Regulation Style (V. I. Morosanova, E. M. Konoz); Burnout Assessment, adapted by A. A. Rukavishnikov; Personal Aggressiveness and Propensity to Conflicts (E. P. Ilyin and P. A. Kovalev); Rapid Evaluation of Management Potential (N. P. Fetiskin, V. V. Kozlov, G. M. Manuylov); Evaluation of Communicative and Organizational Aptitudes (V. V. Sinyavsky and B. A. Fedorishin); Orientation Styles of Professional Communication (N. P. Fetiskin, V. V. Kozlov, G. M. Manuylov). The principal assumption in this research was that the structure of individual features of self-regulation (a self-regulation style) and its levels was determined by one’s personal characteristics and professional-environmental factors. The study objectives were: to identify the relationship between the level of self-regulation, overall mental state, and management potential in managers involved in extreme activity (working in the penitentiary service); to reveal psychological factors for optimization of managerial competencies under extreme conditions of professional activity; and to identify main difficulties and competence deficiencies for subsequent corrective and psychotherapeutic interventions. The research conducted enabled us: to study in details the peculiarities of self-regulation, overall mental state, and management potential among managers in the penitentiary system; and to determine which system components require intentional development in order to mitigate deficiencies and to increase the effectiveness of managers.