Особливості доказування на стадії досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збутом наркотичних засобів

Abstract

Дисертація присвячена комплексному дослідженню в сучасних умовах та опрацьована відповідно до положень кримінального процесуального законодавства України теоретичних і практичних особливостей доказування на стадії досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збутом наркотичних засобів. У дослідженні з’ясовано, що кримінальні правопорушення, пов’язані з незаконним збутом наркотичних засобів, вирізняються особливим предметом доказування, мають свою специфіку та складність доказування. Під час аналізу дисертаційної тематики розкрито стан наукового дослідження проблем доказування цієї категорії кримінальних правопорушень у працях вітчизняних та зарубіжних науковців, отримано результати, які дають право зробити висновки щодо подальшого його вдосконалення. У дисертації автором сформовані положення, які спрямовані на розв’язання важливого наукового та практичного завдання, що полягає у формуванні єдиної практики збирання доказів, а також доказування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збутом наркотичних засобів. У першому розділі «Загальнотеоретична характеристика доказів щодо доказування у кримінальних провадженнях, пов’язаних зі збутом наркотичних засобів» досліджено теоретичне визначення доказів, охарактеризовано їх види та класифікацію за Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України). Проаналізовано предмет та структурні елементи доказування у кримінальному провадженні, а також удосконалено законодавче визначення поняття доказування. Передусім з’ясовано, що кримінальні правопорушення, пов’язані зі збутом наркотичних засобів, вирізняються особливим предметом доказування. Зазначено, що об’єктами, які мають доказове значення для цієї категорії кримінальних правопорушень, є: наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги; ваги, в тому числі електронні, за допомогою яких здійснюється визначення маси заборонених до обігу речовин; предмети, за допомогою яких вживаються наркотичні засоби (шприці, голки, самокрутки, фольга тощо); обладнання для виготовлення наркотичних засобів; пакувальні матеріали для зберігання заборонених до обігу речовин (паперові згортки, полімерні пакетики тощо); грошові кошти або інші цінності, отримані за продаж наркотичних засобів; технічні прилади (комп’ютер, мобільний телефон, флеш-носії тощо), на яких може міститися інформація про незаконну діяльність. Окрім того, характерним у процесі доказування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збутом наркотичних засобів, є обов’язкове залучення експерта для проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів. Завданням цієї експертизи є ідентифікація наданих на дослідження речовин. Разом з тим обґрунтовано використання в окремих випадках, як доказу на стадії судового розгляду, протоколу допиту свідка. Зроблено висновок про те, що основна діяльність уповноважених суб’єктів доказування під час досудового розслідування досліджуваної категорії кримінальних правопорушень спрямована на збирання, перевірку та оцінку доказів. Правильна їх оцінка слідчим, прокурором, слідчим суддею та судом надасть змогу дійти відповідних висновків та прийняти окремі процесуальні рішення. Водночас порушення, які допущені під час дослідження та оцінки доказів, можуть призвести до прийняття неправильних рішень і, як наслідок, до порушення прав учасників кримінального провадження. У другому розділі «Основні положення доказування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збутом наркотичних засобів» проаналізовано особливості контролю за вчиненням злочину, визначено поняття, підстави, завдання та порядок його проведення. Розкрито зміст основних слідчих (розшукових) дій (далі – С(Р)Д), які використовують слідчі під час фіксування цієї категорії кримінальних правопорушень. З’ясовано, що негласні слідчі (розшукові) дії (далі – НС(Р)Д) є ефективним важелем встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження, а їх результати використовуються у процесі доказування уповноваженими суб’єктами на тих самих підставах, що і результати С(Р)Д. Контроль за вчиненням злочину – це один із видів НС(Р)Д, рішення про проведення якої приймається виключно прокурором у встановлених законодавством формах. Перед прийняттям рішення про його проведення у розпорядженні прокурора повинно бути достатньо доказів, що підтверджують протиправну діяльність особи.Наголошено, що успішність фіксації збуту заборонених до обігу речовин залежить від низки факторів (відомостей про особу правопорушника, спосіб та місце збуту наркотичних засобів тощо), які обов’язково мають бути встановлені на початкових етапах досудового розслідування. Встановлено, що поширення останнім часом безконтактної форми збуту наркотичних засобів, який набирає все більших масштабів, а також високий рівень підготовки та конспірації осіб, які займаються цією незаконною діяльністю, вимагає від правоохоронних органів використання новітніх технологій, що суттєво змінює підходи в доказуванні цієї категорії кримінальних правопорушень. Таким чином, необхідним і доцільним є використання правоохоронними органами під час досудового розслідування можливостей інтегрованої системи «Безпечне місто», безпілотних літальних апаратів, що значно полегшить встановлення місць збуту наркотичних засобів, ідентифікації осіб, транспортних засобів та маршрутів, які використовуються для постачання заборонених до обігу речовин. Безсумнівно, використання безпілотних літальних апаратів засвідчило їх ефективність під час розслідування військових злочинів, зокрема під час огляду місця події. Зауважимо, що поява викривачів у цій категорії кримінальних правопорушень значно б підвищила ефективність правоохоронних органів щодо виявлення осіб, які займаються збутом наркотичних засобів. Разом з тим держава повинна створити належний правовий статус та гарантії державного захисту цієї категорії осіб, що забезпечить відповідні передумови для співпраці фізичних осіб з правоохоронними органами. Незважаючи на воєнний стан у державі та ведення активних бойових дій на значній території України, масштаби наслідків цієї категорії кримінальних правопорушень не зменшуються. Крім того, вирішення відповідного питання потребує налагодження відносин України із зарубіжними державами та певними міжнародними інституціями. На сьогодні злочинні організації та інші формування активно намагаються налагодити постачання наркотичних засобів на ринок України, використовуючи територію нашої держави для їх транзитного переміщення до Західної Європи. Безперечно, співпраця України на міжнародному рівні стане ефективним важелем у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів. У третьому розділі «Провокація вчинення кримінального правопорушення у кримінальних провадженнях, пов’язаних зі збутом наркотичних засобів» досліджено слідчу та судову практику допустимості отриманих доказів під час розслідування кримінальних проваджень, пов’язаних зі збутом наркотичних засобів, сформовано правопорушення. визначення поняття провокації кримінального Провокація – це умисні дії співробітників правоохоронних органів або осіб, що залучені ними до проведення НС(Р)Д, які шляхом умовляння, шантажу, підкупу, обману або іншим чином схилили особу до вчинення кримінального правопорушення, який в іншому випадку не було вчинено з метою викриття протиправної діяльності цієї особи, створення штучних доказів її винуватості та притягнення останньої до кримінальної відповідальності. На основі проведеного аналізу з’ясовано, що відсутність у національному законодавстві визначення поняття провокація та кримінальної відповідальності за її вчинення часто є підставою для зловживання правоохоронними органами своїми повноваженнями під час фіксування збуту наркотичних засобів. Провокація вчинення кримінального правопорушення є підґрунтям для визнання здобутих у такий спосіб доказів недопустимими, та в розумінні положень ст. 93 КПК України не є законним способом їх збирання. На сьогодні під час прийняття компетентними органами процесуальних рішень як на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду останніми враховується практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), яка має суттєве значення для національного законодавства. На сучасному етапі практика національних судів спрямована на пошук оптимальних критеріїв, за допомогою яких можливо було б розділити правомірну (дозволену) поведінку правоохоронних органів від неправомірної, пов’язаної з провокацією на вчинення кримінального правопорушення. Під час дослідження встановлено, що зараз існує необхідність законодавчого визначення провокації кримінального правопорушення, недопустимості доказів, здобутих у такий спосіб, а також встановлення кримінальної відповідальності за провокування (підбурювання) особи на вчинення кримінального правопорушення. У результаті, за таких обставин виникає необхідність внесення відповідних змін до КПК України та Кримінального кодексу України (далі – КК України). Такі зміни усунуть прогалини законодавства та сприятимуть ефективному проведенню досудового розслідування та судового розгляду цієї категорії кримінальних проваджень. Підсумовуючи, зазначимо, практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення та висновки можуть бути використані у практичній діяльності оперативних і слідчих підрозділів органів досудового розслідування як рекомендації та пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності досудового розслідування досліджуваної категорії кримінальних правопорушень (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Управління боротьби з наркозлочинністю в Чернігівській області Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 21.01.2022); правотворчості – для вдосконалення окремих положень КПК України та КК України (проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо використання протоколів допиту свідка та/або потерпілого як доказу під час розгляду кримінального провадження в суді»); освітньому процесі – під час підготовки навчальних посібників, монографій, наукових статей, а також під час проведення наукових і науково-практичних заходів (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в наукову діяльність Академії Державної пенітенціарної служби від 19.12.2022 № 15-60/а).

The dissertation is devoted to a comprehensive study in modern conditions and in accordance with the provisions of the criminal procedural legislation of Ukraine of theoretical and practical features of proof at the stage of pre-trial investigation of criminal offenses related to the sale of narcotics. The study revealed that criminal offenses related to the illegal sale of narcotics are distinguished by a special subject of proof, have their own specificity and complexity of proof. The state of scientific research on the problems of proving this category of criminal offenses in the works of domestic and foreign scientists has been revealed, and conclusions have been drawn regarding its further improvement. In the dissertation, the author formulated provisions that are aimed at solving an important scientific and practical task, which consists in the formation of a unified practice of collecting evidence, as well as proving criminal offenses related to the sale of narcotic drugs. In the first chapter, «General theoretical characteristics of evidence in relation to evidence in criminal proceedings related to the sale of narcotic drugs», the theoretical definition of evidence was investigated, its types and classification according to the Criminal Procedure Code of Ukraine (hereinafter referred to as the Criminal Procedure Code of Ukraine) were characterized. The subject and structural elements of evidence in criminal proceedings were studied, as well as the legislative definition of the concept of evidence was improved. It was found that criminal offenses related to the sale of narcotic drugs are distinguished by a special subject of proof. Objects that have evidentiary value for this category of criminal offenses are: narcotic drugs, psychotropic substances or their analogues; scales, including electronic ones, which are used to determine the mass of prohibited substances; items with which narcotics are used (syringes, needles, self-tapping screws, foil, etc.); equipment for the production of narcotics; packaging materials for storing prohibited substances (paper rolls, plastic bags, etc.); money or other valuables received for the sale of narcotic drugs; technical devices (computer, mobile phone, flash drives, etc.) that may contain information about illegal activities. In addition, a characteristic feature of the process of proving criminal offenses related to the sale of narcotics is the mandatory involvement of an expert to conduct an examination of materials, substances and products. The task of this examination is to identify the substances submitted for research. Also, the use in individual cases as evidence at the stage of the trial of the protocol of the interrogation of a witness is justified. It was concluded that the main activity of the authorized subjects of evidence during the pre-trial investigation of the investigated category of criminal offenses is aimed at collecting, checking and evaluating evidence. Their correct evaluation by investigators, prosecutors, investigating judges and courts will enable them to draw appropriate conclusions and make separate procedural decisions. At the same time, violations committed during the research and evaluation of evidence can lead to incorrect decisions and, as a result, to the violation of the rights of participants in criminal proceedings. In the second chapter «The main provisions of proving criminal offenses related to the sale of narcotic drugs» the peculiarities of control over the commission of the crime are investigated, the concepts, grounds, tasks and procedure for its implementation are defined. The content of the main investigative (search) actions (hereinafter referred to as S(R)D) used by investigators when recording this category of criminal offenses is revealed. It was found that covert investigative (search) actions (hereinafter referred to as NS(R)D) are an effective lever for establishing circumstances relevant to criminal proceedings, and their results are used in the process of proof by authorized subjects on the same grounds as and the results of S(R)D. Control over the commission of a crime is one of the types of NS(R)D, the decision to conduct which is made exclusively by the prosecutor in the forms estabished by law. Before making a decision on its implementation, the prosecutor must have sufficient evidence confirming the illegal activity of the person. The success of recording the sale of prohibited substances depends on a number of factors (information about the identity of the offender, the method and place of sale of narcotic drugs, etc.), which must be established at the initial stages of the pre-trial investigation. It has been established that the recent spread of contactless sales of narcotics, which is gaining in scale, as well as the high level of training and conspiracy of persons engaged in this illegal activity, requires law enforcement agencies to use the latest technologies, which significantly changes the approaches to proving this category of criminal offenses It is necessary and expedient to use the capabilities of the «Safe City» integrated system, unmanned aerial vehicles, by law enforcement agencies during the pre-trial investigation, which will greatly facilitate the establishment of places of sale of narcotics, identification of persons, vehicles and routes used for the supply of prohibited substances. The use of unmanned aerial vehicles has proven their effectiveness during the investigation of war crimes, in particular during the inspection of the scene of the incident. In addition, the appearance of whistleblowers in this category of criminal offenses would significantly increase the effectiveness of law enforcement agencies in identifying persons engaged in the sale of narcotics. At the same time, the state must create the appropriate legal status and guarantees of state protection of this category of persons, which will provide good prerequisites for the cooperation of individuals with law enforcement agencies. Despite the declaration of martial law in the country and the conduct of active hostilities in a significant territory of Ukraine, it does not reduce the scale of the consequences of this category of criminal offenses and requires the establishment of Ukraine's relations with foreign countries and certain international institutions. Today, criminal organizations and other formations are actively trying to establish the supply of narcotics to the market of Ukraine, and use the territory of our state for their transit to Western Europe. Therefore, Ukraine's cooperation at the international level will become an effective lever in the fight against illegal drug trafficking. In the third chapter «Provocation to commit a criminal offense in criminal proceedings related to the sale of narcotic drugs» the investigative and judicial practice of the admissibility of evidence obtained during the investigation of criminal proceedings related to the sale of narcotic drugs was investigated, the definition of the concept of provocation of a criminal offense was formed. Provocation is the deliberate actions of law enforcement officers or persons involved in the conduct of emergency situations, who by persuasion, blackmail, bribery, deception or otherwise induced a person to commit a criminal offense that was not otherwise committed for the purpose of exposing the illegal activity of this person, creating artificial evidence of his guilt and bringing the latter to criminal responsibility. It was found that the lack of a definition of the concept of provocation and criminal liability for its commission in the national legislation is often a reason for the abuse of powers by law enforcement agencies when recording the sale of narcotic drugs. Provocation to commit a criminal offense is the basis for recognizing the evidence obtained in this way as inadmissible, and in accordance with the provisions of Art. 93 of the Criminal Procedure Code of Ukraine is not a legal way of collecting them. Currently, when competent bodies make procedural decisions, both at the stage of pre-trial investigation and trial, the latter take into account the practice of the European Court of Human Rights (hereinafter referred to as the ECtHR), which is of significant importance for national legislation. At present, the practice of national courts is aimed at finding optimal criteria by which it would be possible to separate lawful (permitted) behavior of law enforcement agencies from unlawful, related to provocation to commit a criminal offense. During the research, it was established that there is currently a need for a legislative definition of provocation of a criminal offense, the inadmissibility of evidence obtained in this way, as well as the establishment of criminal liability for provoking (inciting) a person to commit a criminal offense. Under such circumstances, there is a need to make appropriate changes to the Criminal Code of Ukraine and the Criminal Code of Ukraine (hereinafter referred to as the Criminal Code of Ukraine). Such changes will eliminate gaps in the legislation and contribute to the effective conduct of pre-trial investigation and trial of this category of criminal proceedings. The practical significance of the obtained results lies in the fact that the provisions and conclusions formulated in the dissertation can be used in the practical activities of operational and investigative units of pre-trial investigation bodies - as recommendations and proposals aimed at improving the effectiveness of pre-trial investigation of the studied category of criminal offenses (the act of implementing the results of the dissertation research into the practical activities of the Office for Combating Narcotic Crime in the Chernihiv Region of the Department of Combating Narcotic Crime of the National Police of Ukraine dated 21.01.2022); law-making - to improve certain provisions of the Criminal Code of Ukraine and the Criminal Code of Ukraine (draft Law of Ukraine "On Amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the use of witness and/or victim interrogation protocols as evidence during criminal proceedings in court"); the educational process - during the preparation of training manuals, monographs, scientific articles, as well as during the conduct of scientific and scientific-practical activities (the act of implementing the results of the dissertation research into the scientific activity of the Academy of the State Penitentiary Service dated 19.12.2022 No. 15-60/a).