Взаємозв'язок схильності до ризику та мотиваційних особливостей у здобувачів вищої освіти

Abstract

У статті представлено результати дослідження схильності до ризику здобувачів вищої освіти та особливостей її взаємозв’язку з мотиваційною структурою особистості. Схильність до ризику розглядається як прагнення особистості до небезпечних дій, яке супроводжується гострими емоційними переживаннями. Отримані в емпіричному дослідженні результати свідчать про те, що у здобувачів вищої освіти середній рівень схильності (готовності) до ризику, серед компонентів якої найбільш розвиненим є контрольно-регулятивний компонент, найменш розвиненим ‒ конативний. У мотиваційній структурі особистості переважає загальножитейська спрямованість. Кореляційний аналіз виявив наявність як прямого, так і зворотного зв’язку між схильністю до ризику та компонентами мотиваційної структури особистості здобувачів вищої освіти. Схильність до ризику має зворотний взаємозв’язок з життєзабезпеченням, комфортом, прямий – із загальною та творчою активністю. Тобто, якщо людина прагне підтримувати комфортне життя, яке забезпечує її всім необхідним, вона не буде демонструвати ризиковану поведінку. Творча й загальносоціальна активність, навпаки, сприяють розвитку ризикової поведінки, підвищують рівень схильності до ризику. Теоретичний аналіз та емпіричне дослідження проблеми взаємозв’язку схильності до ризику та мотиваційних особливостей у здобувачів вищої освіти показали, що у досліджуваних виявлено середній рівень схильності до ризику, переважання загальножитейської мотиваційної спрямованості. Кореляційний аналіз дозволяє стверджувати, що схильність до ризику підвищують мотиви, пов’язані зі спілкуванням, загальною та творчою активністю, прагнення бути корисним для суспільства.

The article presents the results of a study on the level of students’ risk propensity of higher education and the peculiarities of its relationship with the motivational structure of the individual. Propensity to risk is considered as an individual’s desire for dangerous actions, which is accompanied by acute emotional experiences. The results obtained in the empirical study indicate that higher education obtainers have an average level of susceptibility (readiness) to risk, among the components of which the control-regulatory component is the most developed, and the conative component is the least developed. The motivational structure of the individual is dominated by a general life orientation. Correlational analysis revealed the existence of both a direct and an inverse relationship between the propensity to risk and the components of the motivational structure of the personality of higher education obtainers. Propensity to risk has an inverse relationship with life support, comfort, and a direct relationship with general and creative activity. That is, if a person seeks to maintain a comfortable life that provides him with everything he needs, he will not demonstrate risky behavior. Creative and general social activity, on the contrary, contribute to the development of risky behavior, increase the level of risk-taking. Theoretical analysis and empirical study of the problem of the relationship between risk-taking and motivational features of higher education obtainers showed that the subjects showed an average level of risk-taking and a predominance of general life motivational orientation. Correlational analysis allows us to state that the tendency to take risks is increased by motives related to communication, general and creative activity, and the desire to be useful to society.