Особливості психологічного здоров'я осіб з різним рівнем толерантності до невизначеності

Abstract

В теорії психології феномен толерантності до невизначенності став предметом дослідження відносно нещодавно – в зарубіжній літературі з 50-х років ХХ століття і пережив чотири хвилі. На пострадянському простору подібні дослідження набули поширення з 90-х років ХХ століття. Враховуючи плюралізм наукової думки щодо визначення сутності цього терміну, й досі в доктрині психології відсутнє уніфіковане поняття. Такий стан речей робить проблемним дослідження цього феномену (його змісту, сутності), зокрема щодо методології вимірювання цього психічного стану особи. Разом із тим в теорії психології розроблено достатньо методик щодо визначення стану толерантності до невизначеності. За їх допомогою на практиці проводились дослідження цього стану в певних соціальних групах (школярі, студенти за певними напрямами навчання тощо). Визначення рівня толерантності до невизначеності у людини надає дослідникові уявлення щодо певних рис характеру, притаманного людині, можливості прогнозувати поведінку такої людини, способи навчанню толерантності, її підтримки протягом життя та її повернення в разі необхідності. Толерантність до невизначеності можна віднести до способів адаптації особи до зовнішнього середовища з метою ефективного виживання та еволюціювання. Як правило, вивчення толерантності до невизначеності проводиться в певному контексті, що значно звужує прикладний аспект здобутих даних. Тож з метою розширення практики застосування теоретичного знання, предметом цього дослідження став контекст, який за контент-аналізом наукової літератури, проведеним автором роботи, ще не був досліджений. Йдеться про три групи досліджуваних, які обирались за фактом їх відношення до працевлаштування в умовах проживання на території країни, в якій ведуться бойові дії (російсько-українська війна 2014-… (відкрита дата) роки).