Особливості діяльності органів державної виконавчої влади в умовах воєнного стану: питання фінансового контролю

Abstract

У статті досліджуються особливості діяльності органів державної виконавчої влади в умовах воєнного стану крізь призму здійснення фінансового контролю як інструменту забезпечення правовладдя та дотримання людських прав. Акцентовано увагу на тому, що в екстраординарних обставинах, спричинених воєнними діями, традиційні механізми публічного контролю стикаються з обмеженнями доступу, дефіцитом часу для ухвалення управлінських рішень та необхідністю збереження режимної інформації. Продемонстровано, що фінансовий контроль у цих умовах не може зводитися до формальної перевірки дотримання бюджетної дисципліни, а повинен перетворюватися на динамічний процес, спрямований на забезпечення ефективності, прозорості та підзвітності використання публічних ресурсів. Особливу увагу приділено діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, яка у структурі Міністерства юстиції виконує комплекс завдань, що потребують значних фінансових витрат – на охорону об’єктів, переміщення засуджених, утримання установ виконання покарань, забезпечення безпеки персоналу. У воєнний період здійснення контролю за публічними фінансами у межах цієї служби ускладнюється специфічними умовами функціонування, проте набуває ще більшої ваги у контексті забезпечення гарантій людських прав. Зазначено, що системні порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, які неодноразово фіксував Європейський суд з прав людини у зв’язку з неналежними умовами тримання осіб у місцях несвободи, свідчать про необхідність переосмислення ролі фінансового контролю та удосконалення фінансово-правове регулювання. Аргументовано, що модернізація системи фінансового контролю – шляхом цифровізації, ризик орієнтованого аудиту та посилення міжвідомчої координації – має розглядатися як інституційна умова збереження балансу між оперативністю управління та непорушністю людської гідності. Зроблено висновок, що у період воєнного стану фінансовий контроль стає не лише засобом підтримання функціональної спроможності органів виконавчої влади, а й правозахисним інструментом, який забезпечує дотримання принципів пропорційності, законності та правовладдя навіть у кризових ситуаціях. The article examines the peculiarities of the state executive institutions’ activities under martial law through the prism of financial control as a tool for ensuring the rule of law and human rights compliance. The emphasis is on the fact that in extraordinary circumstances caused by military actions, traditional mechanisms of public control meet access restrictions, a shortage of time for making management decisions, and the urgency to preserve regime information. It is demonstrated that financial control under these conditions cannot be reduced to a formal verification of compliance with budget discipline, but must be turn into a dynamic process aimed at ensuring the efficiency, transparency, and accountability of the public resources use.Particular attention is paid to the activities of the State Penitentiary Service of Ukraine, which, within the Ministry of Justice structure, performs a set of tasks that require significant financial costs – for the protection of facilities, the transfer of convicts, the maintenance of penal institutions, ensuring the safety of personnel. During wartime, the exercise of control over public finances within this service is complicated by the specific conditions of operation, but acquires even greater importance in the context of human rights guarantees ensuring.It is noted that the systemic violations of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, which have been repeatedly recorded by the European Court of Human Rights in connection with inadequate conditions of detention of persons in places of deprivation of liberty, indicate the exigency to rethink the role of financial control and improve financial and legal regulation.It is argued that the modernization of the financial control system – through digitalization, risk-based audit and strengthening interdepartmental coordination – should be considered as an institutional condition for maintaining the balance between the efficiency of management and the inviolability of human dignity.It is concluded that during martial law, financial control becomes not only a means of maintaining the functional capacity of executive bodies, but also a human rights protection instrument ensuring compliance with the principles of proportionality, legality and the rule of law even in crisis situations.