Соціально-психологічна характеристика обвинуваче ного як елемент досудової доповіді

Abstract

Статтю присвячено аналізу змісту досудової доповіді, порядок складення якої передбачений Наказом МЮ України від 27 січня 2017 року № 200/5 «Про затвердження Порядку складання досудової доповіді». Наголос зроблено на відповідності її положень теорії кримінологічної науки та повноту викладеної інформації, що слугує підґрунтям для винесення вмотивованого рішення судом. Розкривається зміст основних структурних елементів досудової доповіді, наявність яких є обов’язковим та доцільним для формування повної та достовірної інформації на обвинуваченого. Аргументується неузгодженість викладених положень, у частині складення соціально-психологічної характеристики на обвинуваченого з теорією кримінологічної науки та юридичною психологією. У статті відповідно до поставленої мети розглядається питання, яким чином складена характеристика на обвинуваченого вплине на подальше рішення суду та оцінку ризику вчинення повторного кримінального правопорушення. Констатується, що саме належне групування отриманої інформації у досудовій доповіді, що складається на обвинуваченого за ухвалою суду, сприятиме правильному формуванню висновку про можливість виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк. Доведено, що подолання виявлених колізій і суперечностей доцільно здійснювати в порядку реалізації комплексного і системного підходу як з боку органів законодавчої влади, так і пробацією зокрема. Піддається критиці норма КПК України, яка містить чіткий перелік осіб, щодо яких складається досудова доповідь, зокрема робиться акцент на ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та вікових обмеженнях, що є недопустимим, оскільки досудова доповідь, з урахуванням зарубіжного досвіду, повинна складатися, щодо всіх осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, не залежно від ступеня тяжкості вчиненого діяння. Саме такий підхід дозволить при вчиненні повторного кримінального правопорушення обви нуваченим, відслідковувати як позитивні, так і негативні зміни у свідомості, поведінці та правовому статусі винного, а також спрогнозувати його протиправні дій у майбутньому. The article is devoted to the analysis of the content of the pre-trial report, the procedure for compiling which is stipulated by the Order of the Ministry of Justice of Ukraine dated January 27, 2017, No. 200/5 «On Approval of the Procedure for Compiling a Pre-Trial Report». Emphasis is placed on the compliance of its provisions with criminological theory and the completeness of the information provided, which serves as a basis for the court’s reasoned decision-making. The article reveals the content of the main structural elements of the pre-trial report, the presence of which is both mandatory and appropriate for forming comprehensive and reliable information about the accused. The inconsistency of the provisions concerning the preparation of a socio-psychological profile of the accused with the theory of criminology and legal psychology is substantiated. In accordance with the purpose of the study, the article examines how the compiled profile of the accused may influence the court’s future decision and the assessment of the risk of repeated criminal offenses. It is stated that proper grouping of the information collected in the pretrial report, prepared upon the court’s ruling, will contribute to a well-founded conclusion regarding the possibility of rehabilitation without the need for imprisonment or restriction of liberty for a certain period. It is proven that the resolution of identified contradictions and inconsistencies should be implemented through a comprehensive and systematic approach, both by legislative authorities and by the probation service in particular. Criticism is directed at the provision of the Criminal Procedure Code of Ukraine, which contains a specific list of individuals for whom a pre-trial report must be compiled. Particular attention is drawn to the criteria of offense severity and age limitations, which are deemed unacceptable. Based on international experience, it is argued that pre-trial reports should be prepared for all individuals who have committed criminal offenses, regardless of the severity of the act. Such an approach would allow, in the event of a repeated criminal offense, for the monitoring of both positive and negative changes in the consciousness, behavior, and legal status of the offender, as well as enable forecasting of future unlawful actions.