Соціальний інтелект у структурі інтелектуальних здібностей майбутніх працівників пенітенціарної служби

Abstract

Актуальність представленої теми зумовлена як особливостями професійної підготовки працівників кримінально-виконавчої служби, так і важливістю ролі соціального інтелекту для фахівців у сфері «людина-людина». Метою цієї статті є огляд теоретичних та емпіричних результатів дослідження взаємозв’язку загального, соціального та емоційного інтелекту у структурі професійної компетентності майбутніх фахівців пенітенціарної служби України. Результати. Виявлено, що в сучасній науці інтелект узагалі визначається як багаторівнева організація пізнавальних сил, що охоплює процеси, стани і властивості особистості. Виділяють загальний (вербальний і невербальний), емоційний та соціальний інтелект. Визначено, що соціальний інтелект вимірюється сукупністю розумових здібностей та особистісних властивостей, пов’язаних із розумінням, аналізом, прогнозуванням поведінки, що визначає ефективність міжособистісної взаємодії, у тому числі у професійній діяльності. Емпірично визначено прямий взаємозв’язок між інтелектуальними здібностями (загальним інтелектом), соціальним та емоційним інтелектом: чим вищий рівень загального інтелекту людини, включно з вербальними й невербальними здібностями, тим вищі соціальний та емоційний види інтелекту. Існує пряма залежність між невербальним та емоційним інтелектом і вербальним та соціальним інтелектом. Висновок. Емпіричне дослідження виявило недостатній рівень розвитку соціального та емоційного інтелекту в курсантів. Результати дають нам підстави дійти висновку, що на сучасному етапі реформування вищої освіти професійне навчання майбутніх працівників пенітенціарної служби має бути направлено не тільки на формування професійних знань та вмінь, а й на формування інтелектуальних здібностей, у тому числі емоційного та соціального інтелекту. The presented topic is important due to the peculiarities of the professional training for penitentiary service employees and an important role of social intelligence for professionals working the “human-human” area. The article purpose was to present the theoretical and empirical study on correlations among general, social and emotional intelligence in the structure of professional competence of future penitentiary service specialists in Ukraine. Results. The performed theoretical review has revealed that intelligence is generally defined in modern science as a multilevel organization of cognitive forces, covering an individual’s processes, states and properties. General (verbal and nonverbal), emotional intelligence and social intelligence are defined. Social intelligence is determined by a set of mental abilities and personality traits associated with understanding, analysis, and prediction of behaviour and can describe effectiveness of interpersonal interactions, including interactions in professional work. Direct relations were found empirically among intellectual abilities (general intelligence), social intelligence and emotional intelligence. In fact, the higher general human intelligence was, including both verbal and nonverbal abilities, the higher the social and emotional intelligence was. Moreover, there were direct relations between nonverbal and emotional intelligence and verbal and social intelligence. Conclusion. The results give us reason to conclude that, at the present stage of higher education reforming, professional training of future penitentiary employees should be aimed not only at acquisition of professional knowledge and skills, but also the improvement of intellectual abilities, including emotional and social intelligence.