Психологічна підтримка осіб з онкологічними захворюваннями

Abstract

У дослідженні проаналізовано сучасні психологічні теорії канцерогенезу підходи до психологічної допомоги особам із онкологічними захворюваннями, акцентуючи увагу на вплив вихідного психоемоційного стану на вірогідність встановлення діагнозу онкопатології у процесі дообстеження, якість життя та вихідний рівень стресу пацієнтів лікарів-онкологів. Особливу увагу приділено емпіричному вивченню фонового превалюючого психоемоційного стану пацієнтів, що супроводжував їх протягом життя до моменту встановлення підозри на онкологічну патологію і направлення їх на дообстеження у високоспеціалізований заклад охорони здоров'я (ЗОЗ) онкологічного профілю з використанням сучасних методик, що дозволяє краще зрозуміти специфіку роботи з цією категорією пацієнтів. Результати дослідження можуть вказувати на те що ефективність та обсяг наданої психологічної допомоги особам, у яких не підтверджено онкологічний діагноз, є нижчою ніж у осіб із підтвердженим онкологічним діагнозом. Поряд із тим, особи, у яких у процесі дообстеження в умовах високоспеціалізованих ЗОЗ онкологічного профілю не підтверджено онкологічний діагноз, мають значно вищу перманентну потребу у психологічній допомозі, яка залишається незадоволеною після завершення медичного обстеження та спростування онкологічного діагнозу.