Виконавчий напис нотаріуса в умовах воєнного стану

Abstract

У статті досліджуються особливості правового регулювання та практичного застосування виконавчого напису нотаріуса в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні. Проаналізовано трансформацію нормативного регулювання цього інституту у зв’язку з прийняттям актів, які тимчасово обмежують можливість його примусового виконання. Установлено, що незважаючи на дію тимчасової заборони на примусове виконання, виконавчий напис продовжує відігравати роль важливого правового інструменту досудового захисту майнових прав кредитора – за умови належного дотримання принципів законності й гарантій захисту прав боржника. Автор обґрунтовує потребу у переосмисленні концептуальних засад інституту виконавчого напису, зокрема перегляду переліку підстав для його вчинення, посиленні процесуальних гарантій сторін, а також ролі суду у забезпеченні справедливого балансу інтересів. Підсумовано, що у післявоєнний період доцільним є концептуальне оновлення інституту виконавчого напису, його гармонізація з європейськими правовими стандартами та запровадження ефективних запобіжників проти зловживань. The article presents a comprehensive study of the application of the notarial writ of execution in the legal regime of martial law in Ukraine. It analyzes the transformation of the regulatory framework of this legal instrument in connection with the adoption of legislative acts that temporarily restrict the possibility of its enforcement. Particular attention is paid to the interpretation of the indisputability of claims, the procedure for notifying the debtor of the demand, and the legal consequences of failing to inform the debtor about the outstanding debt. It is established that despite the temporary ban on enforcement, the notarial writ of execution remains an important legal instrument for pre-trial protection of the creditor’s property rights, provided that the principles of legality and guarantees of the debtor’s rights are strictly observed. The article addresses the issue of compliance of the current enforcement practice with Article 6 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, emphasizing the need for judicial oversight in the field of compulsory enforcement under emergency legal conditions. The author substantiates the necessity of reconsidering the conceptual foundations of the notarial writ of execution, particularly in revising the grounds for its issuance, strengthening procedural safeguards for the parties, and enhancing the role of the court in ensuring a fair balance of interests. Within the context of recent case law of the Supreme Court of Ukraine, the article explores the scope of notarial powers, the legal classification of credit obligations concluded in simple written form, and the criteria for their suitability for notarial enforcement. It is concluded that in the post-war period, it is necessary to conceptually renew the institution of the notarial writ of execution, harmonize it with European legal standards, and introduce effective safeguards against abuse.