Матеріальна відповідальність засуджених, які відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк

Abstract

Дисертація є комплексним науковим дослідженням, що вивчає процес впливу забезпечення матеріальної відповідальності на правосвідомість засуджених до позбавлення волі на певний строк, застосування норми матеріальної відповідальності засуджених з метою ефективного відшкодування завданих ними збитків, що були завдані під час порушення порядку і умов відбування покарання, а також її вплив на виправлення і ресоціалізацію засуджених. За результатами дослідження розроблено обґрунтовані пропозиції та методичні рекомендації щодо вдосконалення норм права, що регулюють матеріальну відповідальність засуджених, які відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Констатується недостатній рівень всебічного виховного впливу на засуджених до позбавлення волі, неповноцінне функціонування норм КВК України, які впливають на виправлення і ресоціалізацію осіб, ізольованих від суспільства, що дозволило надалі сформувати пропозиції щодо змін у КВК України. У дисертації вирішується важливе наукове завдання з поглибленням теоретико-методологічних засад виховного впливу, запропоновано вдосконалення виховних підходів і розроблення методичних рекомендацій із забезпечення відшкодування матеріальних збитків засудженими до позбавлення волі на певний строк у процесі відбування ними покарання. Досліджена проблематика низького рівня забезпечення процесу стягнення матеріальних збитків із засуджених у процесі виконання покарання персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України (далі – ДКВС України). Аргументовано необхідність приділити достатньо уваги юридично значущим положенням, що потребують удосконалення, а зокрема, матеріальної відповідальності засуджених до позбавлення волі на певний строк як одного з елементів впливу, що має тісний зв'язок з процесом виправлення та ресоціалізації особистості засудженого, також засуджених повнолітніх та неповнолітніх, які позбавлені волі на певний строк, що вступили в конфлікт із законом. Проаналізовано вплив на правосвідомість засуджених під різним кутом можливих кримінально-виконавчих правовідносин, що стали можливі при порушенні порядку та умов відбування покарання, які завдали матеріальних збитків УВП під час пошкодження майна, пов'язані з припиненням втечі, заподіяння собі тілесних ушкоджень, лікуванням і не відшкодуванні витрат за утримання. Досліджено процеси свідомого і підсвідомого впливу на особу засудженого в місцях позбавлення волі завдяки забезпеченню притягнення до матеріальної відповідальності засуджених до позбавлення волі на певний строк, що може суттєво впливати на ступінь оцінки їх виправлення, запропоновано внести зміни до оцінки ступеня виправлення та процесу правового механізму притягнення до матеріальної відповідальності. Проведений історико-правовий аналіз допоміг розкрити розуміння походження юридичної і майнової відповідальності та її види на прикладі римського права, за рахунок чого допомогло нам у формуванні підґрунтя для праворозуміння матеріальної відповідальності, розвиток правових норм, що вплинули на розвиток права багатьох європейських країн. Виділено основні положення походження матеріальної відповідальності та природу розуміння з погляду філософії. Сформовано теоретико-правове обґрунтування відсутності дієвості наявного механізму щодо стягнення матеріальних збитків порушенням порядку та умов відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк. Складовою якого стало анкетування вихованців виховної колонії у кількості 85 осіб та повнолітніх засуджених у кількості 150 осіб, а саме: 100 осіб чоловічої статі та 50 осіб жіночої статі, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Нами також додатково проведено анкетування серед керівників установ виконання покарань (далі – УВП) та слідчого ізолятора (далі – СІЗО) в кількості 20 осіб. Проаналізовано судову практику щодо стягнення матеріальних збитків із засуджених до позбавлення волі на певний строк перед звільненням від відбування покарання та в процесі його відбуття. Обґрунтували необхідність удосконалення правозастосовчих елементів впливу на правослухняну поведінку, що передбачені ст. 136 та 137 КВК України, для реалізації належним чином персоналом ДКВС України покарання засуджених, не співрозмірне застосування до вчиненого проступку чи правопорушення засобів дисциплінарного стягнення. Обґрунтовано недопущення взаємозаміни покарання за правопорушення матеріального характеру не співрозмірним засобом кари, що має вплив на процес виправлення і ресоціалізації засуджених до позбавлення волі на певний строк. Що в результаті вплив на підсвідомість засуджених відбувається неналежним чином, тому рівень правосвідомості для підготовки їх до правослухняного життя в суспільстві забезпечено не в повному обсязі. Наведено важливість забезпечення матеріальної відповідальності засуджених до позбавлення волі на певний строк за порушенням порядку і умов відбування покарання, які завдали матеріальних збитків та додаткових витрат УВП до закінчення ними строку покарання, що позитивно вплине на рівень всебічного впливу на особистість засудженого під час виправлення і ресоціалізації їх, а також усвідомлення ними розуміння правослухняності, забезпечення превентивних заходів боротьби зі злочинністю в місцях позбавлення волі. Проаналізовано ефективність практичного використання персоналом установ виконання покарань положень статей 136 та 137 КВК України в роботі із засудженими до позбавлення волі на певний строк, встановлено, що суттєве зменшення застосування цієї норми розпочалось з моменту внесення змін до ст. 118 КВК України і зміни норми «зобов’язані працювати» на «мають право працювати». Своєю чергою, досліджувана норма статті 137 КВК України не передбачає примусового стягнення завданих збитків порушенням засудженими до позбавлення волі на певний строк порядку і умов відбування покарання за постановою начальника установи, що ускладнює зобов’язання залучення засуджених до суспільно корисної оплачуваної праці для відшкодування завданих збитків державі в строки, визначені позбавленням волі засуджених на певний строк, а не після закінчення строку покарання. Досліджуючи наявні механізми забезпечення реалізації досліджуваної норми, персонал не виявляє бажання займатися передбаченим, на їхню думку, бюрократичним процесом, що передбачає стягнення матеріальних збитків із засуджених до позбавлення волі на певний строк за положеннями, передбаченими кримінально-виконавчим чи цивільним правом. Встановили негативний вплив на правосвідомість і підсвідомість засуджених до позбавлення волі на певний строк при не співрозмірному покаранні за завдані ними матеріальні збитки порушенням порядку і умов відбування покарання. Адже в засуджених формується хибне уявлення про наслідки вчинення правопорушення, створюється внутрішнє невдоволення і негативна форма поведінки стосовно співробітників ДКВС України, виправлення засудженого відбувається не всебічно. Варто зазначити, що механізм відшкодування збитків засудженими в контексті співрозмірності застосування покарання більш дієвий, ніж заміна на стягнення дисциплінарного характеру. Дисциплінарне стягнення має не тривалий ефект і не тотожний ефект впливу на правосвідомість засуджених до позбавлення волі на певний строк на відміну від процесу відшкодування завданих матеріальних збитків установам у передбаченому законом порядку. Досліджено особу правопорушника, яка порушує порядок і умови відбування покарання, завдавши матеріальні збитки матеріально-технічній базі установ ДКВС України, вплив і зв'язок утворених правовідносин на інші групи та категорії засуджених до позбавлення волі на певний строк. Також проаналізовано порушені правовідносини за кримінальним і цивільним правом, у процесі якого ми виділяємо основні критерії їх настання, застосування та реалізації в роботі персоналом УВП. Це дозволяє зрозуміти мотиви правопорушника, що порушує порядок і умови відбування покарання, методи профілактики і недопущення подібних правопорушень під час відбування покарання. Вплив на повторність допущення подібних правопорушень – це відсутність достатньої профілактики та відповідних правових наслідків у процесі реалізації норм в утворених правовідносинах. З приводу чого було проведено анкетування керівників УВП і СІЗО, засуджених неповнолітніх та повнолітніх, що дозволило нам сформувати юридично значущі структурні елементи, що необхідні для успішної імплементації досліджуваної норми під час виконання покарання. Запропоновано авторське визначення «співрозмірності покарання» та доповнення новим принципом КВК України, визначення «виховний вплив» і «матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі на певний строк» та закріпити їх у КВК України, а також методичні рекомендації, що сприятимуть персоналу ДКВС України в реалізації стягнення матеріальних збитків із засуджених, що порушили порядок і умови відбування покарання. Висвітлено вплив відшкодування матеріальних збитків, завданих під час відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, на різні категорії засуджених. Проаналізовано дисциплінарну практику застосування до них засобів дисциплінарного впливу, заміняючи стягнення матеріальних збитків за визначеними положеннями КВК України. Описано вплив досліджуваної відповідальності на різні категорії засуджених до позбавлення волі на певний строк, які утримуються в різних рівнях безпеки. При забезпеченні матеріальної відповідальності і відшкодуванні завданих збитків, у процесі відбування покарання засудженими до позбавлення волі на певний строк уперше, відбувається своєчасна позитивна динаміка у їх виправленні на відміну від засуджених до позбавлення волі на певний строк чоловіків повторно, до яких потрібний систематичний підхід у профілактиці правопорушень. Початковий виховний вплив на подальшу динаміку виправлення і ресоціалізацію в УВП може забезпечуватися в період ув’язнення, фундаментальне розуміння своїх прав і обов’язків формується саме на початку ув’язнення. Проведено аналіз кримінально-виконавчого права зарубіжних країн, в порівнянні із забезпеченням ДКВС України стягнення матеріальних збитків із засуджених до позбавлення волі на певний строк, що порушили порядок і умови відбування покарання. Це дозволило нам зрозуміти зарубіжне бачення та визначити нормативний підхід у формуванні і реалізації норм права під час виховного впливу реалізації виправлення і ресоціалізацію засуджених до позбавлення волі на певний строк. У розглянутих західних країнах створені умови для стимулювання засуджених до праці або взагалі обов’язковість праці, в результаті чого відсутня проблематика забезпечення стягнення матеріальних збитків установою за передбаченими механізмами їх реалізації, але в європейських країнах, таких як Федеративна Республіка Німеччина, за певних обставин – передбачають стягнення виключно судами на загальних підставах, а працю засуджених розглядають як трудову терапію, яка має позитивний вплив на процес виправлення засуджених та надходження коштів на їх особові рахунки, що розглядають як підготовку до звільнення; у Французькій Республіці робота засуджених до позбавлення волі на певний строк у тюрмах є не обов’язковою, але праця засудженого в установах відіграє вагому роль в оцінці ступеня їх виправлення. В окремих країнах пострадянського простору, зокрема в Республіці Казахстан, норма стягнення матеріальних збитків із засуджених установою практично незмінна, але також і залишилося зобов’язання засуджених працювати. В інших більш наближених до європейського економічного простору, приміром у Республіці Молдова, досліджувана норма залишилась незмінною, а праця засуджених має характер добровільності. Що дозволило нам дійти висновків, як наявні механізми реалізовуються в утворених правовідносинах між засудженими і персоналом, позитивно впливає на їх імплементацію. Встановлено, що забезпечення процесу відшкодування матеріальних збитків, завданих у процесі позбавлення волі засуджених до позбавлення волі на певний строк, розкрито належність і важливість досліджуваної норми до одного з елементів виховного впливу на засуджених, оскільки вона має безпосередній зв’язок з виправленням та ресоціалізацією засуджених і сприяє виконанню мети і завдання КВК України. Такий ефект досягається завдяки перебуванню осіб в ізоляції і забезпеченні правової відповідальності їх за порушення кримінально-виконавчих правовідносин при порушенні порядку і умов відбування покарання та забезпечення належної міри відповідальності. Розкрито недостатній рівень реалізації досліджуваної норми персоналом за матеріальні збитки, завдані діями засуджених до позбавлення волі на певний строк, у невеликих розмірах та запропоновано механізми вирішення проявленням нігілізму серед персоналу. Окрім того, отримані в результаті дослідження теоретичні та практичні висновки вказують на те, що деякі положення КВК України потребують змін у частині вдосконалення процесу стягнення матеріальних збитків із засуджених до позбавлення волі на певний строк, що порушили порядок і умови відбування покарання. Персонал органів і установ виконання покарань потребує практичних методичних рекомендацій з реалізації механізму стягнення таких матеріальних збитків із засуджених до позбавлення волі на певний строк, що порушили порядок і умови відбування покарання. Досліджено значущість забезпечення правомірної матеріальної відповідальності засуджених до позбавлення волі, що виділяється в процесі виправлення засуджених як один з елементів ефективного впливу на їхню правосвідомість. Розкрито відсутність комплексного підходу до реалізації елементів впливу на рефлексивну поведінку осіб, що перебувають в УВП. Удосконалено низку нормативно-правових актів, на практиці це забезпечить матеріальну відповідальність засуджених до позбавлення волі на певний строк, що вплине на збереження матеріально-технічної бази УВП, виконання принципів КВК України, забезпечить всебічне виправлення і ресоціалізацію засуджених та дотримання прав засуджених до позбавлення волі на певний строк, вплине на стан правопорядку в установах і наблизить процес виконання покарання до європейських норм. The thesis is a comprehensive scientific study that examines the process of influence of ensuring financial responsibility on the legal consciousness of convicts sentenced to imprisonment for a certain term, the application of the rule of financial liability of convicts in order to effectively compensate for the damage caused by them during violation of the order and conditions of serving their sentence, as well as its impact on convicts’ correction and resocialisation. Based on the results of the study, the author develops substantiated proposals and methodological recommendations for improving the legal provisions governing the financial liability of convicts serving a sentence of imprisonment for a certain term. The author notes that there is an insufficient level of comprehensive educational influence on persons sentenced to imprisonment, and that the provisions of the CEC of Ukraine affecting the correction and resocialisation of persons isolated from society are not functioning properly, which allowed the author to formulate proposals for amendments to the CEC of Ukraine. The thesis solves an important scientific task of deepening the theoretical and methodological foundations of educational influence, proposes to improve educational approaches and develop methodological recommendations for ensuring compensation for material damage by convicts sentenced to imprisonment for a certain period of time while serving their sentence. The author investigates the problem of the low level of ensuring the process of recovery of material damagesfrom convicts in the course of serving their sentences by the staff of the State Criminal and Executive Service of Ukraine (hereinafter – SCES of Ukraine). The author argues that it is necessary to pay sufficient attention to legally significant provisions which need to be improved, in particular, to the material liability of convicts sentenced to imprisonment for a fixed term as one of the elements of influence which is closely related to the process of correction and resocialization of a convicted personality, as well as to convicted adults and minors imprisoned for a fixed term who have come into conflict with the law. The author analyses the impact on the legal consciousness of convicts from different angles of possible criminal-executive legal relations that became possible in case of violation of the order and conditions of serving a sentence, which caused material damage to the penal institutions during damage to property related to the termination of escape, self-inflicted bodily harm, treatment and non-compensation of maintenance costs. The author examines the processes of conscious and subconscious influence on the personality of a convict in places of imprisonment by ensuring that convicts sentenced to imprisonment for a certain term are held liable for financial damages, which can significantly affect the degree of their correction, and proposes to amend the assessment of the degree of correction and the process of the legal mechanism of holding liable for financial damages. The historical and legal analysis carried out helped to reveal the understanding of the origin of legal and property liability and its types on the example of Roman law, and thus helped us to form the basis for the legal understanding of liability, and to develop legal provisions which influenced the development of law in many European countries. The author highlights the main provisions of the origin of liability and the nature of its understanding from the point of view of Philosophy. The author provides a theoretical and legal justification for the lack of effectiveness of the existing mechanism for recovery of material damages caused by violations of the procedure and conditions of serving a sentence of convicts sentenced to imprisonment for a certain term. The study included a survey of 85 inmates of the educational colony and 150 adult convicts, namely: 100 men and 50 women who were serving a sentence of imprisonment for a fixed term. We also additionally conducted a survey among the heads of penal institutions (hereinafter -PIs) and pre-trial detention centres (hereinafter - PTDC) in the amount of 20 people. The author analyses the case law on recovery of material damages from convicts sentenced to imprisonment for a certain period of time before release from serving their sentence and during its serving. The author substantiates the need to improve the law enforcement elements of influence on law-abiding behaviourprovided for in Articles 136 and 137 of the CEC of Ukraine, so that the SCES personnel can properly enforce the punishment of convicts, and not disproportionately apply disciplinary sanctions to the offence or offence committed. The author substantiates the inadmissibility of substitution of punishment for material offences with a disproportionate punishment, which has an impact on the process of correction and resocialization of convicts sentenced to imprisonment for a certain term. As a result, the impact on the subconscious of convicts is inadequate, and the level of legal awareness to prepare them for a law-abiding life in society is not fully ensured. The author shows the importance of ensuring financial liability of convicts sentenced to imprisonment for a certain term for violation of the procedure and conditions of serving their sentence which caused material damage and additional costs to the PI before the expiry of their sentence, which will have a positive impact on the level of comprehensive impact on the personality of a prisoner during their correction and resocialization, as well as on their awareness of law-abidingness and ensuring preventive measures to combat crime in prisons. The author analyses the effectiveness of practical application of Articles 136 and 137 of the CEC of Ukraine by the staff of PI in their work with convicts sentenced to imprisonment for a certain term, and establishes that a significant decrease in the application of this provision began with the amendments to Article 118 of the CEC of Ukraine and the change of the norm “obliged to work” to “have a right to work”. In its turn, the studied provision of Article 137 of the CEC of Ukraine does not provide for compulsory recovery of damages caused by violation of the procedure and conditions of serving a sentence by convicts sentenced to imprisonment for a certain term by the resolution of the head of the institution, which complicates the obligation to engage convicts in socially useful paid work to compensate for the damages caused to the state within the time limits determined by the imprisonment of convicts for a certain term, and not after the expiry of their sentence. When examining the existing mechanisms for ensuring the implementation of the rule under study, the staff does not want to engage in what they consider to be a bureaucratic process involving the recovery of material damage from convicts sentenced to a fixed term of imprisonment under the provisions of criminal-executive or civil law. The authors established a negative impact on the legal consciousness and subconsciousness of convicts sentenced to imprisonment for a certain term if the punishment for material damage caused by violations of the procedure and conditions of serving their sentence is not proportionate to the punishment. As a result, convicts develop a false idea of the consequences of committing an offence, internal dissatisfaction and negative behaviour towards SCES officers is created, and the convict’s correction is not comprehensive. It is worth noting that the mechanism of compensation for damages by convicts in the context of proportionality of punishment is more effective than replacement with disciplinary sanctions. Disciplinary sanctions do not have a long-lasting effect and do not have the same effect on the legal consciousness of convicts sentenced to imprisonment for a certain term, unlike the process of compensation for material damage to institutions in accordance with the procedure provided for by law. The author examines the personality of an offender who violates the procedure and conditions of serving a sentence by causing material damage to the material and technical base of the institutions of the SCES of Ukraine, and the impact and connection of the legal relations formed with other groups and categories of convicts sentenced to imprisonment for a certain term. The article also analyses the violated legal relations under criminal and civil law, in the course of which we identify the main criteria for their occurrence, application and implementation in the work of the PI staff. This allows us to understand the motives of the offender who violates the procedure and conditions of serving a sentence, methods of prevention and prevention of similar offences while serving a sentence. The impact on the recurrence of similar offences is the lack of sufficient prevention and appropriate legal consequences in the process of implementing the rules in the established legal relations. For this purpose, the author conducted a survey of heads of PIs and PTDCs, juvenile and adult convicts, which allowed us to formulate the legally significant structural elements necessary for the successful implementation of the studied norm during the execution of sentence. The author proposes the author's definition of “proportionality of punishment” and its addition to the new principle of the CEC of Ukraine, the definitions of “educational influence”, “material liability of convicts sentenced to imprisonment for a certain term” and their consolidation in the CEC of Ukraine, as well as methodological recommendations which will assist the staff of the SCES of Ukraine in the implementation of recovery of material damages from convicts who have violated the procedure and conditions of serving their sentences. The author highlights the impact of compensation for material damage caused while serving a sentence of imprisonment for a certain term on different categories of convicts. The author analyses the disciplinary practice of applying disciplinary measures to them instead of recovering material damages under certain provisions of the CEC of Ukraine. The author describes the impact of the liability under study on different categories of convicts sentenced to imprisonment for a certain term who are held in different security levels. Ensuring material liability and compensation for damages caused, in the process of serving a sentence by first-time offenders, results in timely positive dynamics in their correction, unlike men sentenced to a fixed-term imprisonment for the second time, who require a systematic approach to preventing offences. Initial educational influence on the further dynamics of correction and resocialization in PIs can be provided during the period of imprisonment, and a fundamental understanding of their rights and responsibilities is formed at the beginning of imprisonment. An analysis of the criminal-executive law of foreign countries was conducted, in comparison with the provision of the SCES of Ukraine for the recovery of material damages from those sentenced to imprisonment for a certain term of time who violated the procedure and conditions of serving their sentence. This allowed us to understand the foreign vision and determine the normative approach in the formation and implementation of legal norms during the educational impact of implementing correction and resocialization of convicts sentenced to imprisonment for a certain term. In the Western countries under consideration, conditions have been created to encourage convicts to work or to make work compulsory in general, as a result of which there is no problem of ensuring the recovery of material damages by the institution according to the provided mechanisms for their implementation, but in European countries, such as the Federal Republic of Germany, under certain circumstances, they provide for recovery exclusively by courts on general grounds, and the work of convicts is considered as occupational therapy, which has a positive impact on the process of convicts’ correction and the receipt of funds into their personal accounts, which is considered as preparation for release; in the French Republic, work in prisons for convicts sentenced to a certain term of imprisonment is not mandatory, but the work of a convict in institutions plays a significant role in assessing the degree of their correction. In some post-Soviet countries, in particular in the Republic of Kazakhstan, the rate of recovery of material damages from convicts by the institution remains practically unchanged, but the obligation of convicts to work also remains. In other countries closer to the European economic space, for example, in the Republic of Moldova, the studied norm remained unchanged, and the work of convicts is voluntary. This allowed us to draw conclusions about how the existing mechanisms are implemented in the established legal relations between convicts and staff, which positively affects their implementation. It was established that ensuring the process of compensation for material damages caused in the process of deprivation of liberty of convicts sentenced to imprisonment for a certain term, the belonging and importance of the studied norm to one of the elements of educational influence on convicts was revealed, since it has a direct connection with convicts’ correction and resocialization and contributes to the fulfillment of the goal and task of the CEC of Ukraine. This effect is achieved by keeping individuals in isolation and ensuring their legal liability for violations of criminal-executive legal relations in violation of the procedure and conditions of serving a sentence and ensuring an appropriate measure of responsibility. The insufficient level of implementation of the studied norm by the staff for material damages caused by the actions of convicts sentenced to imprisonment for a certain period of time, in small amounts, is revealed and mechanisms for resolving manifestations of nihilism among the staff are proposed. In addition, the theoretical and practical conclusions obtained as a result of the study indicate that some provisions of the CEC of Ukraine require changes in terms of improving the process of recovering material damages from convicts sentenced to imprisonment for a certain term who violated the procedure and conditions of serving their sentences. The staff of penal institutions and bodies needs practical methodological recommendations on implementing the mechanism for recovering such material damages from convicts sentenced to imprisonment for a certain term who violated the procedure and conditions of serving their sentences. The importance of ensuring the legal material liability of convicts sentenced to imprisonment, which stands out in the process of correction of prisoners as one of the elements of effective influence on their legal awareness, is investigated. The lack of a comprehensive approach to the implementation of elements of influence on the reflective behavior of persons in PI is revealed. A number of regulatory legal acts have been improved, in practice this will ensure the material liability of convicts sentenced to imprisonment for a certain term, which will affect the preservation of the material and technical base of the prisons, the implementation of the principles of the CEC of Ukraine, will ensure comprehensive convicts’ correction and resocialization and observance of the rights of convicts sentenced to imprisonment for a certain term, will influence the state of law and order in institutions and will bring the process of execution of sentences closer to European standards.