Information and legal risks of the digital transformation of the personnel training system for the State penitentiary service of Ukraine amid automation and cyber threats

Abstract

Aim. The primary objective of this article is to analyse the information and legal risks arising during the digital transformation of the personnel training system within the State Penitentiary Service of Ukraine. In the contemporary environment, characterised by the digitalisation of educational processes, the automation of administrative procedures, and the increasing complexity of cyber threats, it is essential to examine how these technological developments interact with existing legal frameworks. Particular attention is paid to issues of information protection, personal data processing, and the legal regulation of digital educational resources used in professional training. The study also aims to substantiate directions for improving the legal and organisational mechanisms of information security within the personnel training system.Methods. The research methodology combines general scientific principles with specialised legal methods. The formal-legal method was applied to analyse national legislation and departmental regulatory acts concerning information protection and personal data processing. The comparative-legal method was used to compare Ukrainian regulatory approaches with European standards, particularly the General Data Protection Regulation (GDPR) and relevant European Union cybersecurity directives. Systemic-structural, analytical, and logical-legal methods were also employed to identify legislative gaps, organisational shortcomings, and risks associated with the implementation of automated and algorithmic systems in the professional training of law enforcement and correctional personnel.Results. The findings demonstrate that the digitalisation of personnel training is accompanied by increased risks related to the violation of the principles of legality, proportionality, and purpose limitation in information processing. The research reveals an insufficient level of information security culture, fragmented legal regulation, and uncertainty regarding the legal status of digital educational resources. The introduction of algorithmic assessment systems without adequate legal oversight may reduce transparency and potentially affect the rights of personnel.Conclusions. The study concludes that it is necessary to establish a coherent information and legal mechanism for personnel training that combines effective legal regulation, organisational measures, and internal control procedures with the development of digital and legal competencies among personnel. Harmonisation with European standards is an important prerequisite for strengthening cybersecurity and institutional trust in digital technologies in the public sector. Мета. Основною метою дослідження є здійснення комплексного правового та наукового дослідження інформаційно-правових ризиків, що виникають у процесі цифрової трансформації системи підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України. У сучасних умовах, які характеризуються широкою автоматизацією освітніх процесів та стрімким зростанням складних кіберзагроз, особливого значення набуває аналіз взаємодії таких технологій із чинними правовими механізмами регулювання. Також обґрунтовуються стратегічні напрями удосконалення правових та організаційних засад забезпечення інформаційної безпеки у сфері професійної підготовки персоналу. Особлива увага приділяється необхідності узгодження процесів цифровізації державних інституцій із принципами верховенства права, належного врядування та ефективності адміністративної діяльності.Методи. Методологічну основу дослідження становить поєднання загальнонаукових принципів пізнання та спеціальних юридичних методів дослідження. Формально-юридичний метод застосовано для аналізу національного законодавства та відомчих нормативно-правових актів, що регулюють питання захисту інформації та персональних даних у сфері професійної підготовки персоналу. З метою забезпечення міжнародної релевантності дослідження використано порівняльно-правовий метод, який дозволив зіставити українські підходи до правового регулювання із європейськими стандартами, зокрема положеннями Загального регламенту ЄС про захист даних (GDPR) та ключових директив Європейського Союзу у сфері кібербезпеки. Крім того, застосовано системно-структурний, аналітичний і логіко-правовий методи для виявлення прогалин у законодавстві, організаційних недоліків та специфічних ризиків, що виникають у процесі впровадження автоматизованих і алгоритмічних систем у професійну підготовку персоналу правоохоронних і пенітенціарних органів.Результати. У результаті дослідження встановлено, що цифровізація системи підготовки персоналу супроводжується зростанням ризиків порушення принципів законності, пропорційності та цільового призначення під час обробки інформації. Виявлено недостатній рівень сформованості культури інформаційної безпеки, фрагментарність правового регулювання та невизначеність правового статусу окремих видів цифрових освітніх ресурсів. Обґрунтовано, що впровадження алгоритмічних систем оцінювання та управління освітнім процесом за відсутності належного правового контролю може призвести до зниження прозорості адміністративних процедур і потенційного порушення прав персоналу. Також встановлено, що обмежена імплементація європейських стандартів захисту даних підвищує рівень правових ризиків і кіберуразливостей у відомчій освітній інфраструктурі.Висновки. Зроблено висновок про нагальну необхідність формування цілісного інформаційно-правового механізму підготовки персоналу, який має поєднувати ефективне правове регулювання, системні організаційні заходи та дієві внутрішні механізми контролю із послідовним підвищенням рівня цифрової та правової компетентності працівників. Обґрунтовано, що гармонізація національного законодавства з європейськими стандартами є ключовою передумовою підвищення кіберстійкості державних інституцій та формування інституційної довіри до використання цифрових технологій у публічному секторі.