Запитання як інструмент розвитку критичного мислення майбутніх юристів

Abstract

На сьогодні реалії є такими, що обсяг щоденної інформації, з якою стикається людина початку ХХІ ст., у рази більший за обсяг, який обрушувався на людину ХХ ст. Проте у сучасному світі є багато професій, де обсяг такої інформації набагато більший, ніж той, з яким стикається середньостатис тичний громадянин. До таких професій належать фахівці сфери юриспруденції. Якщо ж, приміром, юрист з досвідом роботи має потрібний адаптацій ний потенціал і добре розвинуті навички критичного оцінювання інформації, то юрист, який тільки-но отримав диплом, такими навичками володіє не на належному рівні. Закономірно, що це ставить певні завдання для системи надання освітніх послуг та осіб, які отримують фах юриста. Метою було визначено: представити запитання як важливу навичку і водночас цінний інструмент критичного мислення осіб, які в майбутньому пла нують працювати у сфері юриспруденції. Результати доcлідження. Критичне мислення, по суті, є процесом реакції. Людина мислить не заради самого процесу мислення, а заради отримання необхідної для обдумування інформації. Це можливе винятково через запитання-відповіді у взаємодії з іншими. Тож найважливішим умінням для критичного мислення визнається вміння ставити запитання та давати відповіді на них. Це вміння, яке водночас є й інструментом критичного мислення, бо вдовольняє потребу людини як одержуваної інформації та доказах, що підт верджують або спростовують отриману інформацію. Зроблено висновок, що критичне мислення – це завжди незакінчений проект, адже постійно виникають нові й нові запитання. Будь-яка людина практично постійно стикається з необхідністю або ставити запитання, або давати на них відповіді. Юрист має це робити не тільки в контексті особистого життя, але й, мабуть, ще більше в професійному. Запитання є показником здатності оцінювати дійсність й водночас є інструментом розвитку критичного мислення. Today, there are such realities that the amount of daily information a person faces with at the beginning of the 21st century is significantly larger than the appropriate one in the 20th century. However, in today’s world, there are a number of professions where the amount of daily information is significantly larger than that experienced by an average citizen. Such professions include law practitioners, and if an experienced lawyer has the necessary adaptive capacity and well-developed skills to evaluate information critically, then a lawyer who has just received a diploma does not have the proper level of such skills. It is natural that it makes certain tasks for the system of provision of educational services and persons receiving the profession of a lawyer.