Міжнародні стандарти забезпечення права на безпечне інформаційне середовище

Abstract

Стаття присвячена дослідженню міжнародних стандартів забезпечення права на безпечне інформаційне середовище. Наголошено, що проблематика реалізації права на безпечне інформаційне середовище пов’язана з низкою факторів, зокрема недостатнім рівнем інформаційної культури та медіаграмотності населення, відсутністю чіткого нормативно-правового регулювання. Водночас чинна система захисту інформаційного середовища не повною мірою враховує нові виклики, пов’язані з розвитком технологій та гібридними загрозами. Країна-агресор все частіше вдається до цілеспрямованого поширення неправдивих даних, що підривають довіру до державних інституцій, атак на українські інформаційні системи, які призводять до розголошення персональних даних громадян, пропаганди через соціальні мережі та ін. За таких умов постає необхідність в дослідженні міжнародних стандартів забезпечення права на безпечне інформаційне середовище, оскільки саме вони виступають орієнтиром для розробки національного законодавства в окресленій сфері. Підкреслюється, що жоден міжнародний нормативно-правовий акт прямо не регламентує право на безпечне інформаційне середовище як окреме самостійне право, здійснюючи його захист крізь призму інших інформаційних та цифрових прав, зокрема право на свободу вираження поглядів, право на доступ до достовірної інформації, а також в аспекті забезпечення інформаційної та кібербезпеки, боротьби з дезінформацією та кіберзлочинністю. Акцентовано увагу на важливості співпраці між державами в рамках міжнародних організацій, таких як Організація Об’єднаних Націй, Європейський Союз, НАТО, для розробки механізмів боротьби з дезінформацією, кіберзлочинністю та іншими загрозами інформаційній безпеці. Особливу увагу приділено відсутності міжнародно-правової відповідальності за інформаційні атаки та маніпуляції, що сприяють порушенню прав людини, зокрема в умовах війни. У висновках автори підкреслюють необхідність розробки окремого міжнародного нормативно-правового акта, який би врегулював питання ведення інформаційних та кібервійн, запобігання розповсюдженню дезінформації та захисту прав людини на безпечне інформаційне середовище в умовах глобалізації. The article is dedicated to the study of international standards for ensuring the right to a safe information environment. It emphasizes that the issue of realizing the right to a safe information environment is connected to several factors, including the insufficient level of information culture and media literacy among the population, as well as the lack of clear normative and legal regulation. At the same time, the current system of protecting the information environment does not fully address the new challenges associated with technological advancements and hybrid threats. The aggressor state increasingly resorts to the deliberate spread of false information that undermines trust in state institutions, attacks on Ukrainian information systems leading to the disclosure of citizens' personal data, propaganda through social networks, and more. Under these conditions, there is a need to study international standards for ensuring the right to a safe information environment, as these standards serve as a benchmark for developing national legislation in this field. It is emphasized that no international legal act directly regulates the right to a safe information environment as a separate, independent right. Instead, its protection is carried out through the lens of other information and digital rights, including the right to freedom of expression, the right to access accurate information, as well as in the context of ensuring information and cybersecurity, combating disinformation, and cybercrime. Attention is drawn to the importance of cooperation between states within international organizations such as the United Nations, the European Union, andNATO, in developing mechanisms to combat disinformation, cybercrime, and other threats to information security. Special attention is given to the lack of international legal responsibility for information attacks and manipulations that contribute to human rights violations, particularly in wartime conditions. In the conclusions, the authors emphasize the need for the development of a separate international legal act that would regulate issues related to information and cyber wars, prevent the spread of disinformation, and protect human rights to a safe information environment in the context of globalization.