Ресурсні сторони особистості як чинник посттравматичного зростання

Abstract

Робота присвячена вивченню впливу ресурсних сторін особистості на формування посттравматичного зростання. У дослідженні теоретично-обґрунтовано механізми впливу ресурсів особистості на інтеграцію травматичного досвіду в життєвий контекст. Також визначено, що такі ресурси, як емоційна стійкість, доброта до людей, творчість, рефлексія, відіграють важливу роль у подоланні наслідків травматичних подій і формуванні нових життєвих цінностей. Наукова новизна роботи полягає у встановленні ключових предикторів посттравматичного зростання за допомогою кореляційного та регресійного аналізів, зокрема «Доброта до людей» і «Робота над собою». Також виявлено статеві особливості у розвитку ресурсів: У жінок були виявлені більш високі показники рефлексії, доброти та здатності до адаптації в порівнянні з чоловіками, тоді як чоловіки, у свою чергу, більше схилялися до практичного вирішення проблем, що сприяло їхньому зростанню у професійній сфері. Результати регресійного аналізу показали, що розвиток посттравматичного зростання значною мірою залежить від таких особистісних характеристик, як здатність до переосмислення подій, наявність соціальної підтримки та рівень емоційної стійкості. Емпірична частина базується на дослідженні, проведеному на вибірці з 107 респондентів різного віку та статі. Використано стандартизовані психодіагностичні методики, які дозволили оцінити рівень розвитку ресурсних сторін та їхній вплив на адаптацію після травматичних подій. Практичне значення дослідження полягає у розробці рекомендацій для психологів, реабілітаційних центрів та соціальних працівників щодо створення тренінгів і програм, спрямованих на розвиток ключових ресурсів особистості. Рекомендації включають використання технік релаксації та дихальних вправ для зниження рівня тривожності, а також ведення щоденників, які сприяють осмисленню пережитого досвіду та інтеграції його у своєму житті. Групова підтримка, взаємодія з іншими людьми через волонтерські ініціативи чи групи взаємодопомоги також допомагають формувати стійкість та відчуття належності. Практики самопізнання та арттерапія сприяють творчому самовираженню та пошуку нових сенсів життя. Щоденні практики позитивної психології для розвитку життєвого оптимізму, побудови стосунків, створення стійких підтримуючих відносин. Коучинговий підхід в психологічному консультуванні і терапії травм для цілеспрямованого формування переконань, що є основою життєвої стійкості і доброти до людей.