Інтеграція профілювання суб’єктів пробації: кримінологічний та психологічний аспекти

Abstract

Статтю присвячено дослідженню інтеграції кримінологічного та психологічного аспектів профілювання суб’єктів пробації. Проаналізовано корекційний потенціал пробаційних програм. Констатовано, що профілювання здійснюється через оцінку ризиків, потреб та ресурсного потенціалу суб’єкта, проте ці складові часто залишаються фрагментарними і не повністю інтегровані в систему ресоціалізації. Запропоновано розроблення інтеграційної моделі, яка системно поєднувала б кримінологічний аналіз детермінант злочинної поведінки із психологічною діагностикою особистісних механізмів її відтворення. The article investigates the theoretical foundations and practical aspects of probation subject profiling in Ukraine, focusing on the need to integrate criminological and psychological approaches. The relevance of the study is driven by persistently high recidivism rates among probation subjects, insufficient individualisation of probation interventions, and the absence of a scientifically grounded integrative model that systematically combines psychological diagnostics with criminological analysis of the determinants of criminal behaviour. The article reveals the essence of probation subject profiling as a dynamic process of constructing an individual profile of risks, needs, and personal resources – fundamentally distinct from general criminological offender profiling in its corrective rather than identificatory character. It is established that current profiling practice is implemented primarily through a risk-oriented approach based on actuarial assessment tools which, despite conforming to the Risk-Need Responsivity model, does not ensure full consideration of the individual psychological characteristics of the person. A critical analysis of probation programmes approved by the Ministry of Justice of Ukraine reveals a characteristic methodological contradiction: the cognitive-behavioural component is delivered in a modular intervention format without systematic psychological diagnostics, while the criminological component remains fragmented. It is argued that the absence of a conceptualised integrative model constitutes the key constraining factor limiting the effectiveness of probation practice. Priority directions for further research are identified, including the development of a multi-level integrative profiling model combining criminological typology, risk assessment, and in-depth psychological diagnostics of probation subjects.