Покарання за вчинене засудженим кримінальне правопорушення в місцях несвободи Державної кримінально-виконавчої служби України

Abstract

Розглянуто покарання за вчинення засудженим кримінального правопорушення в місцях несвободи ДКВС України. Встановлено, що мета виправлення засуджених реалізується недостатньо ефективно, що зумовлює вчинення нових кримінальних правопорушень як під час відбування покарання, так і після звільнення. Обґрунтовано, що покарання не обмежується каральною функцією, а охоплює комплекс засобів виправлення та ресоціалізації відповідно до норм Кримінально-виконавчого кодексу України. Наголошено на необхідності вдосконалення державного механізму запобігання рецидиву з урахуванням освітніх, медичних і соціально-психологічних чинників та ролі установ виконання покарань у відновленні соціального статусу засудженого. The article analyzes punishment for convicts who commit new criminal offenses in places of deprivation of liberty of the State Criminal-Executive Service of Ukraine (SCES). It argues that the key problem is not the imposition of a new sentence but the persistence of criminal behavior under isolation, which indicates the insufficient effectiveness of correction as a primary goal of punishment. The paper critically reassesses the retention of the correction concept in the Criminal Code of Ukraine (2001) as a legacy of Soviet penal doctrine. Two approaches are discussed: punishment as retribution proportional to the gravity of the offense, and punishment as a means of returning a law-abiding citizen to society through correction, resocialization, and reintegration. The article notes that under martial law penal institutions operate in special conditions, and new offenses destabilize institutional security and hinder resocialization. It concludes that punishment should be understood not only as criminal sanctions but also as the capacity of penal institutions to restore the convict’s social status in accordance with accepted societal norms and behavioral standards. The study proposes revising national criminal policy, strengthening probation and social programs, improving risk assessment tools, and enhancing interagency cooperation to reduce recidivism and ensure sustainable reintegration. These measures align with international standards and contribute to protecting human rights and public safety. It supports evidence-based penal reform in Ukraine. Further.