Культура безпеки життєдіяльності як основа професійної надійності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України в умовах трансформації пенітенціарної системи

Abstract

У статті розглянуто поняття «культура безпеки життєдіяльності» стосовно специфіки професійної діяльності в органах і установах виконання покарань. Проаналізовано роль та значення культури безпеки життєдіяльності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВС України) як визначального фактора забезпечення професійної надійності персоналу служби, специфіку службової діяльності в умовах реформування пенітенціарної системи та воєнного часу, що супроводжується підвищенням рівня психоемоційного навантаження та додатковими ризиками виникнення надзвичайних ситуацій. Досліджено концептуальні засади та практичний стан формування культури безпеки життєдіяльності персоналу ДКВС України в умовах системної трансформації пенітенціарної системи та воєнного стану. Обґрунтовано вплив рівня сформованості культури безпеки життєдіяльності на підвищення стресостійкості, зменшення ймовірності професійних ризиків, запобігання професійному вигоранню та деформації. Розглянуто поняття та структуру професійної надійності, що складається із психологічної стійкості, здатності до швидких дій у критичних ситуаціях, дотримання правил та етичних норм. Розкриті спричинені реформуванням системи, воєнним станом та необхідністю дотримання міжнародних стандартів з прав людини специфічні виклики для професійної надійності персоналу ДКВС України. Проведене дослідження наукових джерел та емпіричне дослідження шляхом опитування персоналу ДКВС України за допомогою адаптованої анкети «Профіль безпеки життєдіяльності». В результаті якого було виявлено, що, не зважаючи на високий рівень пріоритетності безпеки (81%), є значні внутрішні протиріччя між оперативністю виконання завдань та необхідністю дотримання правил. Встановлено, що ключовими деструктивними факторами впливу на рівень культури безпеки є емоційне перенавантаження, втома, недотримання графіку роботи, незадоволення умовами праці та відпочинку. Особливу увагу приділено рекомендаціям щодо переопрацювання діючих програм професійної підготовки персоналу та впровадження тренінгових програм для формування ціннісних безпекових навичок та орієнтацій у персоналу ДКВС України. The article examines the concept of "life safety culture" in relation to the specific nature of professional activities within penal institutions and agencies. It analyzes the role and significance of the life safety culture of the State Criminal-Executive Service of Ukraine (SCES of Ukraine) personnel as a determining factor in ensuring their professional reliability. The study highlights the specifics of service activities during the reformation of the penitentiary system and wartime, characterized by increased psycho-emotional stress and additional risks of emergencies. The conceptual foundations and the practical state of life safety culture development among SCES personnel are investigated amidst the systemic transformation of the penitentiary system and martial law. The impact of the safety culture level on increasing stress resistance, reducing professional risks, and preventing burnout and occupational deformation is substantiated. The article explores the concept and structure of professional reliability, which includes psychological resilience, the ability to act swiftly in critical situations, and adherence to regulations and ethical norms. Specific challenges to the professional reliability of SCES personnel caused by system reforms, martial law, and the necessity of complying with international human rights standards are revealed. A review of scientific sources and an empirical study were conducted through a survey of SCES personnel using the adapted "Life Safety Profile" questionnaire. The results revealed that despite a high priority given to safety (81%), significant internal contradictions exist between the speed of task execution and the necessity of following regulations. It was established that key destructive factors affecting the safety culture level include emotional overload, fatigue, non-compliance with work schedules, and dissatisfaction with working and leisure conditions. Particular attention is paid to recommendations for revising existing professional training programs and implementing training sessions aimed at forming value-based safety skills and orientations among the SCES personnel.