Пізнавальна самостійність учнівської та студентської молоді в умовах дистанційного навчання

Abstract

У запропонованій статті йдеться про важливу освітню проблему – розвиток пізнавальної самостійності учнівської і студентської молоді. Треба зазначити, що ця проблема завжди була актуальною, свідченням цього маємо численні педагогічні дослідження. Обумовлено це тим, що розвиток науково-технічного прогресу постійно висуває перед освітньою галуззю все нові й нові вимоги, вирішення яких значною мірою залежать від готовності молоді, яка навчається, до їх виконання. Загострилася актуальність цієї проблеми у зв’язку з потребою перейти на дистанційну форму навчання, за якої успіх у навчанні значною мірою залежить від пізнавальної самостійності учня чи студента. Перехід на дистанційне навчання спонукав авторів статті провести аналіз структурних складових пізнавальної самостійності з позиції підвищеної самостійності учнів і студентів в умовах карантину та з’ясувати, на які моменти потрібно звернути увагу в подальшому для більш успішного вирішення зазначеної проблеми. На думку авторів, покращення пізнавальної самостійності молоді, яка навчається, відбувається шляхом широкого її залучення до пізнавальної самостійної діяльності, під час якої будуть докладатись розумові зусилля, застосовуватись наявні знання і вміння, виявлятись вольові зусилля, почуття, наполегливіше формується досвід пізнавальної самостійності. Уміння, досвід пізнавальної самостійності не можна передати словами, розповідями чи прикладом. Вона формується і розвивається в процесі активного навчання під керівництвом досвідчених педагогів. Рушійною силою при цьому є інтерес до знань. Для розвитку пізнавальної самостійності автори пропонують більш широко використовувати активні методи навчання, залучати учнів і студентів до виконання творчих проєктів, технічної творчості, дослідницької роботи, написання рефератів, вирішення завдань і проблем, використання телекомунікаційних інформаційних технологій тощо. The proposed article addresses to an important educational problem – the development of cognitive independence of pupils and students. This problem has always been relevant, which numerous pedagogical studies tell. It is the fact that the development of scientific and technological progress is constantly making new demands on the education branch, the solution of which largely depends on the willingness of young people to learn. The urgency of this problem has become more acute due to the need of distance learning, in which success in learning depends largely on the pupils or student’s cognitive independence. The transition to distance learning prompted the authors to analyze the structural components of cognitive independence from the standpoint of increased independence of pupils and students in quarantine period and to find out the points needed attention in the future in order to more successfully solve this problem. According to the authors’ opinion, the improvement of cognitive independence of youth is carried out through their broad involvement in cognitive independent activity, during which mental effort will be applied, along with existing knowledge and skills, willpower and feelings, thus, the experience of cognitive independence will be more persistently formed. Skills and experience of cognitive independence cannot be conveyed in words, stories or examples. It is formed and developed in the process of active learning under the guidance of experienced teachers. The driving force is the interest in knowledge. In order to develop cognitive independence, the authors propose to use more active teaching methods, involve pupils and students in creative projects, technical creativity, research, writing essays, solving tasks and problems, the use of telecommunications information technology and more.