Особливості взаємозв’язку самоставлення і локусу контролю у здобувачів вищої освіти

Abstract

У статті представлено теоретичний аналіз та результати емпіричного дослідження проблеми взаємозв’язку самоставлення і локусу контролю у здобувачів вищої освіти. Дослідження самоставлення здобувачів вищої освіти показало, що в цілому вони позитивно ставляться до себе, сприймають себе такими, як є, але в них недостатньо розвиненими виявилися самоінтерес, самокерування, саморозуміння та аутосимпатія. Це вказує на відносно проблемне самоставлення, наявність внутрішнього конфлікту. Дослідження рівня суб’єктивного контролю показало, що в досліджуваних переважає загальна екстернальність, екстернальність у сфері невдач; а інтернальність – у сфері досягнень, у виробничих, сімейних, міжособистісних стосунках і щодо здоров’я. Тобто досліджувані здобувачі освіти готові брати на себе відповідальність там, де від чувають власну спроможність щось контролювати або змінювати. Аналіз особливостей взаємозв’язку між самоставленням і рівнем суб’єктивного контролю досліджуваних дозволяє констатувати, що такий зв’язок дійсно існує. Загалом чим вищий рівень самоставлення, самосприйняття і саморозуміння, тим частіше людина готова брати на себе відповідальність за досягнення, невдачі, а також за стосунки – сімейні, виробничі, міжособистісні. Таким чином, можна стверджувати, що оптимізація самооцінки, ставлен ня до себе призводить до збільшення відповідальності за власне життя.

The article presents a theoretical analysis and the results of an empirical study of the problem of the relationship between self-attitude and locus of control in students of higher еducation. The study of self-attitude of students of higher education showed that, in general, they have a positive attitude towards themselves, accept themselves as they are, but their self-interest, self-management, self-understanding, and autosympathy turned out to be insufficiently developed. Which indicates a relatively problematic attitude, the presence of an internal conflict. The study of the level of subjective control showed that externality prevails among the subjects in such areas of life as: general externality, externality in the area of failures; and internality, respectively, in the field of achievements, production, family, interpersonal relationships and health. That is, the researched students are ready to take responsibility where they really feel they have the power to control or change something. The analysis of the peculiarities of the relationship between self-attitude and the level of subjective control of the subjects allows us to state that the relationship between various aspects of self-attitude and the locus of control has been revealed. In general, the higher the level of self-esteem, self-acceptance and self understanding, the more often a person is ready to take responsibility for achievements, failures, as well as for relationships - family, industrial, interpersonal. Thus, it can be stated that optimizing the attitude towards oneself, self-esteem, leads to increased responsibility for one's own life.