Практика формування естетичної культури та естетичної компетентності студентів

Abstract

Процеси формування естетичної культури та естетичної компетентності майбутніх фахівців у закладах вищої освіти на сьогодні є актуальними з огляду на те, що сформовані ці інтегративні якості сприяють усебічному розвитку особистості, зокрема її духовних цінностей, що є підґрунтям гармонійного життя людини в суспільстві. Метою статті є узагальнення досліджень попередників щодо практики формування естетичної культури та естетичної компетентності студентів закладів вищої освіти в аспекті окреслення домінантних форм, методів навчання та педагогічних технологій. Під час дослідження застосовано комплекс методів дослідження: аналіз, систематизація, узагальнення наукових джерел, порівняння. Результати дослідження. Проаналізовано та узагальнено наукові здобутки М. Білецької, Л. Глазунової, С. Дудяги, А. Карам, Л. Кириченко, М. Нечепоренко, Сіньтін Лю, Т. Підварко, Я. Сопіної, Г. Сотської, Ю. Шевченко. Формування естетичної культури та естетичної компетентності студентів передбачає естетизацію освітнього середовища та використання комплексу змісту освітніх компонентів і спецкурсів, навчальні й виробничі практики, позааудиторну роботу, форми, методи навчання та педагогічні технології. Висновки. Серед форм навчання виокремлюємо лекції, семінарсько-практичні заняття, практики, конференції, кураторські години, консультації, олімпіади, гуртки, відвідування музеїв і майстерень митців, організацію і проведення художніх виставок, мистецьких заходів, круглих столів, діяльність театру, краєзнавчо-пошукові експедиції, клуби за інтересами, майстер-класи, читацькі конференції, усні журнали, заочні подорожі, прес-конференції, конкурси, виставки творчих робіт, естетичне ательє, засідання наукових товариств. До методів навчання належать: моделювання морально-естетичних ситуацій, метод діалогової взаємодії, ігровий, виконання творчих завдань, створення проблемних ситуацій, диспут, дискусія, тренінговий, індивідуальні та колективні бесіди, метод самоаналізу і самооцінки, мікровикладання, портфоліо. Домінантними педагогічними технологіями є технологія проблемного навчання, проєктна, тренінгова, імітаційно-ігрова, кейс-технологія. Today, the processes of forming aesthetic culture and aesthetic competence are becoming increasingly relevant for future specialists in higher education institutions due to the fact that the individual integrative qualities contribute to the comprehensive development of a personality, in particular its spiritual values, which are the basis for a harmonious lifestyle in society. The purpose of the article. Summarizing the research of predecessors in the correlation of the practice of forming aesthetic culture and aesthetic competence of students in higher education institutions in terms of outlining the dominant forms, teaching methods, and pedagogical technologies. The study used a set of the following methods, such as analysis, systematization, generalization of scientific sources, and comparison. Results of the study. The following scientific achievements were analyzed and summarized: A. Karam, H. Sotska, L. Hlazunova, L. Kyrychenko, M. Biletska, M. Necheporenko, S. Dudiaha, Sintin Liu, T. Pidvarko, Y. Shevchenko and Y. Sopina. The formation of aesthetic culture and aesthetic students’ competence involves the aestheticization of the educational environment and requires the use of a set educational components and specific courses, educational and production practices, extracurricular activities, forms, methods of teaching, and pedagogical technologies. Conclusions. Among the forms of training are the following: lecture; seminar and practical classes; practices; conferences; conduct curatorial hours; consultations; subject olympiads; clubs; museum and artist workshops visits; organization and conduct art exhibitions, arts events, round-table discussions; theatrical activity; local lore exploratory expeditions; groups of interest; master classes; reading days; oral journal; distant travels; press conferences; competitions; exhibitions of creative works; aesthetic atelier; scientific association sessions. Teaching methods include: modeling of moral and aesthetic situations; conversational interaction; gaming; creative assignment solutions; crush trouble; dispute; discussion; training; individual and collective discourse; self-reflection and self-esteem methods; microteaching and portfolios. There are dominant pedagogical technologies: problem-based and project-based learning, training, game simulation, and case-technology.