Стресостійкість психолога як фактор його професійного становлення

Abstract

Питання професійного становлення психологів набуває особливої актуальності у кризовий період трансформацій та екстремальних умов, що переживають українці у зв’язку із російсько-українською війною, адже психологи – це саме ті фахівці, що допомагають справитися із травмами та психологічними наслідками війни українців. Метою представленого у роботі дослідження було дослідження стресостійкості психологів як фактору їх професійного становлення. У роботі проаналізована наукова психологічна література з проблеми професійного становлення психологів, його чинників, а також з проблем стресу, його подолання та стресостійкості. Представлена програма емпіричного дослідження стресостійкості як фактору професійного становлення психологів, а також результати цього дослідження та їх аналіз. Визначені особливості професійного становлення психологів. Зокрема, виявлено, що найбільшою мірою в структурі ознак професійного самоздійснення респондентів переважають внутрішньопрофесійні ознаки, що визначають професійне самовдосконалення, спрямоване на підвищення професійної компетентності та розвиток професійно-важливих якостей. При цьому найбільш вираженою є потреба у професійному вдосконаленні. Серед зовнішньопрофесійних ознак переважає показник розкриття особистісного потенціалу та здібностей у професії. З’ясовано, що в основному психологи виявляють середній рівень стресостійкості, толерантності до невизначеності та позитивного ментального здоров’я. При цьому провідними стратегіями подолання стресу в них є ті, що спрямовані вирішення проблеми та емоційне відреагування. За допомогою математично-статистичних методів, нами доведена емпірична гіпотеза про прямий зв'язок між стресостійкістю та професійним станосленням психологів, а також визначені індивідуально-типологічні риси професійного становлення психологів з різним рівнем стресостійкості. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що поглиблено наукові уявлення про чинники та динаміку професійного становлення психологів. Визначено та емпірично доведено значення стресостійкості у цьому процесі. Виявлені особливості професійного самоздійснення психологів та взаємозв’язок його компонентів із стресостійкістю, толерантністю до невизначеності та копінгом. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що його результати можуть стати в нагоді науковцям при написанні дослідницьких праць, а також психологічним службам вишів, практичним психологам та соціальним педагогам з метою розробки програми ефективного подолання стресу, у тому числі пов’язаного із професійною діяльністю психологів та розробки програм профілактики професійного вигорання фахівців допоміжних професій.