Віросповідна характеристика засуджених за колабораційну діяльність

Abstract

Нині кількість засуджених за колабораційну діяльність в установах ДКВС України невпинно зростає, тож актуальним є завдання всебічного вивчення цієї категорії засуджених та розроблення напрямів ресоціалізаційної роботи з ними. Релігійність та конфесійна належність особи є важливою складовою її самоідентифікації та суттєво впливає на мотивацію поведінкових стратегій і вибір соціальних практик. Незважаючи на це цілеспрямована і структурована виховна робота, метою якої було б роз’яснення основ релігійної безпеки, критичного осмислення інформації, яка подається в середовищі церковних структур, запобігання маніпулятивним практикам у сфері віросповідання, виховання релігійної толерантності, в установах виконання покарань сьогодні не ведеться. Прискіпливу увагу, на наш погляд, варто звернути на засуджених за колабораційну діяльність, у когнітивних стратегіях яких віросповідання відіграє ключову роль, формуючи життєві орієнтири, громадянську позицію, ставлення до державних і суспільних структур. Метою дослідження є характеристика релігійної ідентичності осіб, засуджених за колабораційну діяльність, та впливу конфесійної належності на формування їхніх життєвих і політичних переконань з метою наукового обґрунтування рекомендацій щодо соціально-виховної роботи з цією категорією засуджених. Актуальність теми полягає у з’ясуванні взаємозв’язку конфесійної належності засуджених за колабораційну діяльність на вибір їхніх життєвих стратегій; необхідності розроблення дієвих програм перевиховання цієї категорії засуджених та розуміння шляхів, якими може відбуватися негативний вплив церковних інституцій ворога на громадян України, запобігання його поширенню в подальшому. Методи дослідження. У межах дослідження було використано комплекс емпіричних і теоретичних методів. Основним емпіричним методом стало анкетування засуджених за колабораційну діяльність. Для збору первинної інформації автором було розроблено анкету з 12 запитань, спрямованих на з’ясування рівня релігійності респондентів, їх конфесійної належ-ності, обізнаності у питаннях віри, частоти практичного релігійного досвіду, а також розуміння впливу інформації, поширюваної через церковні інституції, на формування їхньої особистої громадянської позиції. Для обробки та інтерпретації емпіричних даних використано метод статистичного аналізу, що забезпечив кількісне узагальнення результатів, розрахунок відсоткових показників і здійснення порівняльного аналізу. Висновки. У результаті проведеного емпіричного й аналітичного дослідження було встановлено, що релігійна ідентифікація залишається значущим чинником формування світогляду засуджених за колабораційну діяльність. Більшість респондентів (70 %) ідентифікують себе віруючими людьми. Водночас значна частка опитаних (20 %) демонструють декларативну або невизначену позицію щодо віри, що свідчить про поверховий характер їхньої релігійної свідомості. Дослідження вікових особливостей показало, що найбільш активною в релігійному плані є вікова категорія 45–65 років, тоді як молодь до 25 років перебуває на етапі формування релігійної ідентичності. Це вказує на наявність потенціалу для цілеспрямованого соціально-виховного впливу саме на молодіжну аудиторію. Конфесійна структура опитаних є відносно однорідною: домінує християнська ідентичність з переважанням православ’я, тоді як представники інших конфесій становлять незначну частку. Це зумовлює необхідність урахування саме християнського релігійного контексту під час організації соціально-виховної роботи. Встановлено, що серед віруючих переважають особи із середньою спеціальною та вищою освітою. Водночас рівень релігійної освіченості та глибини релігійних знань залишається доволі низьким. Аналіз впливу релігії на політичні та громадянські установки показав, що лише незначна частина опитаних усвідомлює вплив релігійних переконань на ставлення до політичних і суспільних процесів у державі. Це свідчить про низький рівень рефлексії щодо можливого маніпулятивного впливу релігійних інституцій у контексті війни. Узагальнюючи результати дослідження, можна констатувати, що релігія для більшості опитаних є елементом особистої ідентичності, але рідко усвідомлюється як фактор, здатний впливати на громадянську позицію та соціально-політичні рішення. Виявлені особливості підтверджують актуальність поглибленої соціально-виховної, освітньої та корекційної роботи, зокрема щодо осіб, засуджених за колабораційну діяльність, з урахуванням рівня їхніх релігійних знань, світоглядних установок та потенційної вразливості до ідеологічних впливів. As of today, the number of individuals convicted of collaborationist activities in the institutions of the State Criminal-Executive Service of Ukraine is steadily increasing, which makes the task of a comprehensive study of this category of convicts and the development of effective directions for their resocialization particularly relevant. Religiosity and religious affiliation constitute an important component of personal self-identification and significantly influence the motivation of behavioral strategies and the choice of social practices. Despite this, penitentiary institutions currently lack purposeful and structured educational work aimed at explaining the fundamentals of religious security, fostering critical reflection on information disseminated within church structures, preventing manipulative practices in the sphere of religious belief, and promoting religious tolerance. In our view, special attention should be paid to individuals convicted of collaborationist activities, for whom religious belief plays a key role in cognitive strategies that shape their life orientations, civic stance, and attitudes toward state and social institutions. The purpose of the study is to characterize the religious identity of individuals convicted of collaborationist activities and to examine the influence of their confessional affiliation on the formation of life and political beliefs, with the aim of providing a scientific basis for recommendations on social and educational work with this category of convicts. The relevance of the topic lies in identifying the relationship between the confessional affiliation of individuals convicted of collaborationist activities and their choice of life strategies; in the need to develop effective rehabilitation and re-education programs for this category of convicts; and in understanding the ways through which the church institutions of the aggressor state may exert a negative influence on the citizens of Ukraine, as well as preventing the further spread of such influence. Research methods. The study employed a combination of empirical and theoretical methods. The primary empirical method was a questionnaire survey of individuals convicted of collaborationist activities. To collect primary data, the author developed a questionnaire consisting of 12 questions aimed at determining the respondents’ level of religiosity, their confessional affiliation, awareness of matters of faith, frequency of practical religious experience, as well as their understanding of the influence of information disseminated through church institutions on the formation of their personal civic position. Statistical analysiswas used to process and interpret the empirical data, ensuring quantitative generalization of the results, calculation of percentage indicators, and the conduct of comparative analysis. Conclusions. As a result of the empirical and analytical research, it was found that religious identification remains a significant factor in shaping the worldview of individuals convicted of collaborationist activities. The majority of respondents (70%) identify themselves as believers. At the same time, a considerable proportion of those surveyed (20%) demonstrate a declarative or uncertain position regarding faith, indicating the superficial nature of their religious consciousness. The analysis of age-related characteristics showed that the most religiously active group is individuals aged 45–65, whereas young people under the age of 25 are at the stage of forming their religious identity. This indicates the presence of potential for targeted social and educational influence specifically on the youth audience. The confessional structure of the respondents is relatively homogeneous: Christian identity predominates, with Orthodoxy prevailing, while representatives of other denominations constitute a negligible share. This necessitates consideration of the Christian religious context when organizing social and educational work. It was established that among believers, individuals with secondary specialized and higher education prevail. At the same time, the level of religious education and the depth of religious knowledge remain relatively low. The analysis of the influence of religion on political and civic attitudes showed that only a small proportion of respondents are aware of the impact of religious beliefs on their attitudes toward political and social processes in the state. This indicates a low level of reflection regarding the potential manipulative influence of religious institutions in the context of war. Summarizing the research findings, it can be stated that for the majority of respondents, religion functions primarily as an element of personal identity but is rarely perceived as a factor capable of influencing civic positions and socio-political decisions. The identified features confirm the relevance of in-depth social, educational, and corrective work, particularly with individuals convicted of collaborationist activities, taking into account the level of their religious knowledge, worldview orientations, and potential vulnerability to ideological influences.