Реалізація соціальних прав засудженими до позбавлення волі: теоретико-правовий аспект

Abstract

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню реалізації соціальнихправ засудженими до позбавлення волі. У роботі обґрунтовано низку положень і висновків, нових у концептуальному плані й важливих для правової науки, а також діяльності органів та установ виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України. Аналіз стану та методології наукового дослідження засвідчили недостатність вивчення порушеної проблеми, що виявляється в майже відсутності сучасних фундаментальних досліджень українських учених змісту реалізації соціальних прав засудженими до позбавлення волі. Зазначено, що соціальні права засуджених до покарання у виді позбавлення волі певною мірою відповідають потребам практики кримінально-виконавчої діяльності та процесам, що пов’язані зі здійсненням реформ у сфері виконання покарань і пробації в Україні. У результаті проведеного дослідження з’ясовано поняття та зміст реалізації соціальних прав засудженими до покарання у виді позбавлення волі в місцях ДКВС України запропоновано такі кримінально-виконавчі категорії, як «реалізація соціальних прав засудженими до покарання у виді позбавлення волі»; «соціальні права засуджених до покарання у виді позбавлення волі» сформульовано їх дефініції. На основі аналізу системоутворюючих ознак сформульовано авторське їх визначення. Доведено, що реалізація соціальних прав засудженими до покарання у виді позбавлення волі за змістом і призначенням мають відповідати КВК України. Зроблено застереження, що у випадку порушення персоналом місць несвободи ДКВС України соціальних прав засуджених до покарання у виді позбавлення волі, останні втрачають існуючий нині їх соціальний і правовий захист, а тому їхні звернення до державних інституцій та Європейського суду з прав людини щодо захисту своїх прав є законним і об’єктивним. З приводу з’ясування теоретичних засад реалізації соціальних прав засуджених до покарання у виді позбавлення волі, здійснено їх науковий аналіз та сформульоване авторське поняття «кримінально-виконавчі засади» – це теоретико-прикладна модель кримінально-виконавчої діяльності персоналу місць несвободи ДКВС України, яка гарантована всіма видами та суб’єктами законотворчого процесу щодо реалізації соціальних прав засуджених допокарання у виді позбавлення волі. У процесі проведеного дослідження надано сучасну класифікацію соціальних прав засуджених до покарання у виді позбавлення волі, що дозволило виокремити три види правового регулювання соціальних прав засуджених до покарання у виді позбавлення волі: 1) соціальні права, які врегульовані різними галузями права; 2) соціальні права, які закріплені в міжнародних документах; 3) соціальні права та їхні гарантії, які закріплені в Конституції України. Доведено об’єктивну потребу в застосуванні реалізації реалізується постійно залежно від участі засудженими до покарання у виді позбавлення волі в засобах виправлення і ресоціалізації. Натомість сформульовано авторське визначення форм реалізації соціальних прав засудженими до покарання у виді позбавлення волі – це закріплене в нормативно-правових актах право на реалізацію персоналом місць несвободи ДКВС України соціальних прав засудженими під час виконання/відбування покарання. З’ясовано сутність і особливості реалізації соціальних прав засудженими до покарання у виді позбавлення волі та їхніх законних інтересів та сформовано перелік науково обґрунтованих теоретико-правових заходів, спрямованих на усунення наявних у зв’язку з цим правових прогалин і колізій. Зокрема, сформульовано авторське визначення поняття «суб’єкт здійснення реалізації соціальних прав засудженими у сфері виконання покарань», під яким автор розуміє фізичних та юридичних осіб, які є учасниками кримінально-виконавчих правовідносин, що виникають у зв’язку із забезпеченням виконання/відбування покарання в місцях несвободи ДКВС України. З метою вивчення реалізації соціальних прав засудженими до позбавлення волі як окремого інституту: поняття, ознаки, принципи детально визначено поняття, ознаки, принципи їх законодавчого забезпечення. За отриманими результатами дослідження сформульовано авторську дефініцію такого поняття, як законні інтереси – це діяльність визначених у законі суб’єктів нормотворення, що здійснюється на відповідних правових засадах з метою створення гарантованих умов для реалізації соціальних прав засудженими до покарання у виді позбавлення волі. При цьому до системоутворюючих ознак, що складають його зміст, обґрунтовано віднесено такі з них: а) це діяльність законотворчого характеру, особливістю якої є те, що за її результатами видаються такі правові приписи, які є обов’язковими для виконання персоналом місць несвободи та засудженими під час відбування покарання у виді позбавлення волі; б) це діяльність визначених у законі суб’єктів нормотворення, що перелічені в ст. 93 Конституції України; в) це діяльність, що ґрунтується на відповідних правових засадах, передусім на положеннях ст. 36, 37 Конституції України, у яких закріплені правові гарантії реалізації соціальних прав засудженими до позбавлення волі; г) це така законодавча діяльність, метою якої є створення гарантованих для засуджених в умовах ізоляції правових норм, які забезпечують реалізації соціальних прав засудженими до покарання у виді позбавлення волі. Під час дослідження проаналізовано та встановлено роль державної політики у сфері виконання покарань та пробації щодо реалізації соціальних прав засудженими до позбавлення волі. Доведено, що важливим моментом державної політики у сфері виконання покарань та пробації щодо реалізації соціальних прав засудженими до позбавлення волі має стати системний підхід до вирішення сучасних проблем через внесення запропонованих змін і доповнень до КВК України. Для з’ясування ролі та впливу державної політики у сфері виконання покарань та пробації щодо реалізації соціальних прав засудженими до позбавлення волі роз’яснено потребу: а) удосконалення чинного національного законодавства з означеної проблематики; б) підвищення рівня правозастосовної практики з питань виконання/відбування покарань та покращення у зв’язку з цим правоохоронної діяльності щодо реалізації соціальних прав та законних інтересів засудженими до покарання у виді позбавлення волі; в) якісної зміни змісту та розширення предмета дослідження в галузі кримінально-виконавчої діяльності; г) усунення причин і умов, які сприяли вчиненню протиправних посягань на соціальні права, законні інтереси засуджених до покарання у виді позбавлення волі. The thesis is devoted to a comprehensive study of the implementation of prisoners’ social rights. The work substantiates a number of provisions and conclusions, new in conceptual terms and important for legal science, as well as the activities of bodies and institutions for the execution of criminal punishments of the Ministry of Justice of Ukraine. Analysis of the state and methodology of scientific research has shown the insufficiency of studying the problem raised, which is manifested in the almost complete absence of modern fundamental scientific research by Ukrainian scientists on the content of the implementation of the social rights of convicts sentenced to imprisonment. It is noted that the social rights of those sentenced to imprisonment to a certain extent meet the needs of the practice of criminal enforcement activities and the processes associated with the implementation of reforms in the field of execution of sentences and probation in Ukraine. As a result of the study conducted to clarify the concept and content of the implementation of social rights of convicts sentenced to imprisonment in places of deprivation of liberty of the State Criminal and Executive Service of Ukraine, the following penal and executive categories were proposed: “implementation of social rights of convicts sentenced to imprisonment”; “social rights of convicts sentenced to imprisonment” and their definitions were formulated. Based on the analysis of system-forming pequliarities, their author’s definition was formulated. It was proved that the implementation of prisoners’ social rights in terms of content and purpose must comply with the norms of the Criminal Executive Code of Ukraine. A reservation was made that in casev of a violation by the staff of penal institutions of prisoners’ social rights, the latter lose their currently existing social and legal protection, and therefore their appeal to state institutions and the European Court of Human Rights to protect their rights is legitimate and objective. Regarding the clarification of the theoretical principles of the implementation of the social rights of convicts sentenced to imprisonment, their scientific analysis was carried out and the author's concept of "criminal enforcement principles" was formulated. This is a theoretical and applied model of criminal abd executive activities of the staff of penal institutions of the SCES of Ukraine, which is guaranteed by all types and subjects of the legislative process regarding the implementation of prisoners’ social rights. In the course of the research, a modern classification of the social rights of convicts sentenced to imprisonment was provided, which allowed us to distinguish three types of legal regulation of prisoners’ social rights. 1) social rights that are regulated by various branches of law; 2) social rights that are enshrined in international documents; 3) social rights and their guarantees that are enshrined in the Constitution of Ukraine. The objective need for the implementation of the social rights of convicts sentenced to imprisonment through the prism of all the principles of the execution of sentences stipulated in Article 5 of the CEC of Ukraine has been proven. In the course of the study of the forms of implementation of prisoners’ social rights, it was proved that in criminal law, they are considered superficially, and not systematically. In particular, the problems of legal construction regarding the forms of implementation of social rights by persons sentenced to imprisonment and its completeness were not analyzed. We believe that this is due to the fact that the existing general theoretical concept does not fully reflect the proper experience of law enforcement of the forms of implementation of social rights by persons sentenced to imprisonment. The study identifies the forms of implementation of prisons’ social rights: individual and collective. Each of them is implemented constantly depending on the participation of persons sentenced to imprisonment in correctional and resocialization measures. Instead, the author's definition of the forms of realization of prisoners’ social rights is formulated. This is the right enshrined in regulatory legal acts for the realization by the staff of penal institutions of the SCES of Ukraine of prisoners’ social rights during the execution/serving of the sentence. The essence and peculiarities of the implementation of social rights of convicts sentenced to punishment in the form of deprivation of liberty and their legitimate interests have been clarified and a list of scientifically substantiated theoretical and legal measures aimed at eliminating the legal gaps and conflicts existing in this regard has been formed. In particular, the author's definition of the concept of "subject of implementation of social rights of convicts in the field of execution of sentences" has been formulated, by which the author understands individuals and legal entities who are participants in criminal-executive legal relations arising in connection with and ensuring the execution/serving of punishment in penal institutions of the SCES of Ukraine. In order to study the implementation of social rights by prisoners as a separate institution: concepts, features, principles, the concepts, peculiarities, principles of their legislative support are defined in detail. Based on the results of the study, the author's definition of such a concept is formulated: as legitimate interests - this is the activity of the subjects of norm-setting defined in the law, which is carried out on the appropriate legal principles in order to create guaranteed conditions for the implementation of prisoners’ social rights. At the same time, the following are reasonably attributed to the system-forming features that make up its content: a) this is an activity of a legislative nature, the peculiarity of which is that according to its results such legal regulations are issued that are mandatory for execution by the staff of penal institutions and prisoners while serving a sentence of imprisonment; b) this is the activity of the subjects of norm-setting defined in the law, which are listed in Article 93 of the Constitution of Ukraine; c) this is an activity based on the relevant legal principles, primarily on the provisions of Articles 36, 37 of the Constitution of Ukraine, which enshrine legal guarantees for the implementation of social rights of those sentenced to imprisonment; d) this is a legislative activity aimed at creating legal norms guaranteed for those sentenced to isolation, which ensure the implementation of prisoners’ social rights. The study analyzed and determined the role of state policy in the field of execution of punishments and probation regarding the implementation of prisoners’ social rights. It was proven that an important aspect of state policy in the field of execution of punishments and probation regarding the implementation of prisoners’ social rights should be a systematic approach to solving modern problems through the introduction of proposed changes and additions to the CEC of Ukraine. In order to clarify the role and influence of state policy in the field of execution of sentences and probation regarding the implementation of prisoners’ social rights, the need was clarified: a) improvement of the current national legislation on the specified issues; b) increasing the level of law enforcement practice on the issues of execution and serving sentences and improving law enforcement activities regarding the implementation of prisoners’ social rights and legitimate interests; c) qualitative change in the content and expansion of the subject of research in the field of criminal enforcement activities; d) elimination of the causes and conditions that contributed to the commission of unlawful encroachments on the social rights and legitimate interests of those sentenced to imprisonment.