Використання електронних документів у кримінальному процесі України: актуальні проблеми сьогодення

Abstract

Статтю присвячено комплексному аналізу особливостей використання електронних документів у кримінальному процесі України, оскільки сьогодні кримінальне провадження не може обійтися без електронних доказів, що зумовлено розвитком інноваційних технологій та впровадженням їх у різних сферах суспільної діяльності. У центрі уваги – розмежування понять «електронний документ» та «електронний доказ», яке має ключове значення для належного збирання, дослідження та оцінки інформації в електронному вигляді. Обґрунтовано необхідність законодавчого визначення як електронних доказів узагалі, так і електронного документа як одного з їхніх різновидів зокрема. У межах дослідження розглянуто сучасні технологічні засоби, що використовуються для гарантування цілісності та автентичності електронних доказів, зокрема клітка Фарадея, апаратне шифрування даних, система контролю ланцюга збереження, технології електронного підпису та офлайн-сховища. Зроблено висновок, що впровадження надійних механізмів контролю та захисту не лише сприяє збереженню інформації в електронному вигляді, а й відповідає вимогам належного поводження з доказами в умовах цифрового середовища. Сформульовано авторське визначення поняття електронного документа. Електронний документ – це вид електронного доказу, що має зафіксовану інформацію в електронній формі, створений, збережений або переданий із використанням електронних засобів, який містить обов’язкові реквізити, зокрема електронний підпис автора або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». The article is devoted to a comprehensive analysis of the peculiarities of using electronic documents in the criminal process of Ukraine, as modern criminal proceedings cannot function without electronic evidence. This is due to the development of innovative technologies and their implementation in various spheres of social activity. The focus is on the distinction between the concepts of «electronic document» and «electronic evidence», which is crucial for the proper collection, examination, and evaluation of information in electronic form. The article substantiates the need for legislative definitions of both electronic evidence in general and electronic documents as a specific type of such evidence. The study also examines modern technological tools used to ensure the integrity and authenticity of electronic evidence, including Faraday cages, hardware data encryption, chain-of-custody control systems, electronic signature technologies, and offline storage. It concludes that the implementation of reliable control and protection mechanisms not only helps preserve information in electronic form but also meets the standards of proper evidence handling in a digital environment. The article also proposes an original definition of the term electronic document. «An electronic document is a type of electronic evidence that contains recorded information in electronic form, created, stored, or transmitted using electronic means, and includes mandatory attributes, including the author’s electronic signature or a signature equivalent to a handwritten one in accordance with the Law of Ukraine «On Electronic Identification and Electronic Trust Services».