До історії повсякдення політичних в’язнів Чернігівського тюремного замку

Abstract

Стаття присвячена висвітленню теми повсякденного життя політичних в’язнів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на прикладі біографічних відомостей з життя видатних культурних та громадських діячів України, що були засуджені імперським режимом і відбували покарання в Чернігівському тюремному замку. Метою є спроба з’ясувати, які правові приписи обумовлювали побут політичних в’язнів та що про особливості їхнього «тюремного повсякдення» можемо дізнатися на основі особистих спогадів, епістолярію, медичної документації. Актуальність дослідження обумовлена тим, що сьогодні змінюється погляд на в’язницю, переосмислюється історичне минуле цього соціального інституту, – в’язниця має право на власну пам’ять і сама є простором пам’яті. Це дослідження дозволяє доповнити уявлення про історію пенітенціарного закладу другої половини ХІХ – початку ХХ ст., деякі аспекти повсякденного життя ув’язнених та персоналу, розглянути в’язницю як місце пам’яті. Висновки. Аналіз біографій відомих діячів громадського і культурного руху другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Семена Носа, Іллі Шрага, Віри Дейші, Ольги Коцюбинської – дозволили доповнити уявлення про побут, умови проживання, раціон харчування, лікування, соціальні комунікації політичних ув’язнених у зазначений період та більш детально уявити внутрішнє життя Чернігівського тюремного замку. The article is devoted to highlighting the topic of everyday life of political prisoners of the second half of the 19th – early 20th centuries using the example of biographical information from the lives of prominent cultural and public figures of Ukraine who were convicted by the imperial regime and served their sentences in the Chernihiv Prison Castle. The goal is to try to find out how the life of political prisoners was determined by the legal norms of that time and, based on personal memories, to highlight the features of everyday life of Ukrainian passionaries in the Chernihiv Prison Castle. The relevance of the study is due to the fact that today the view on the prison is changing. This study allows us to supplement the idea of the history of the penitentiary institution of the second half of the 19th – early 20th centuries and consider it as a place of memory. Conclusions. The analysis of the biographies of Semyon Nos, Ilya Shrag, and Vira Deisha allowed us to supplement our understanding of the daily life, living conditions, diet, treatment methods, and social communications of political prisoners in the second half of the 19th century and to provide a more detailed picture of the inner life of the Chernihiv prison castle.